Токсикологія сполук свинцю

В рибі і рибопродуктах  максимально допустимий рівень свинцю складає 1 мг/кг.

ВИСНОВОК

        Результати багатьох клінічних, епідеміологічних, експериментальних досліджень свідчать про ранній розвиток основних серцево-судинних захворювань в осіб молодого віку, який не вдається повністю пояснити з позицій загальновідомої теорії атерогенезу. До цього часу в повній мірі не враховується, що поряд з кардинальною зміною стилю життя людини в другій половині ХХ століття відбулось небачене раніше за своїми масштабами забруднення довкілля хімічними сполуками внаслідок інтенсивного їх застосування в усіх галузях господарства, погіршились умови праці і життя людей в урбанізованому суспільстві.

        За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (1980) одним з пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища є свинець (ВООЗ, 1980; Штабський Б.М., Федоренко В.І., 2000), відомий людству як політропний токсин (ВООЗ, 1980; Корбакова А.Н. и соавт., 2001), що має здатність вражати різні органи і системи [кровотворну, нервову, травну, сечовидільну, ендокринну, серцево-судинну (Ткач С.Н., Братусь В.Н., 1997; Дейнека С.Є., 1999 а; Штабський Б.М., Федоренко В.І., 2000)]. Найважливішим джерелом викидів сполук свинцю в атмосферне повітря вважаються свинцеві додатки до пального автомобільного та авіаційного транспорту (Трахтенберг И.М., 1998; Зайцева Н.В. и соавт., 1999; Быков А.А., Ревич Б.А., 2001). Загальна його кількість, що надходить в повітря, становить близько 400 000 тон за рік (Бабенко Г.А., 1994; Луговский С.П., 2001).

        Крім того, свинець використовується в сотнях промислових галузей, здійснюючи на людину несприятливий професійний вплив. До них належать радіоелектронна промисловість, машино-приладобудування, поліграфія, нафтопереробна і хімічна галузі виробництва, виготовлення порцеляни і кераміки, акумуляторна галузь (Ткач С.Н., Братусь В.Н., 1997; Корбакова А.Н. и соавт., 2001). Особливо підкреслюється високий ступінь активності впливу сполук свинцю на працівників, які виконують наступні виробничі операції: виплавка свинцю, ливарні роботи, зварювання, розрізання металевих конструкцій і суден, робота з свинецьвмісними фарбами і їх виробництво, змішування скломаси та свинцевих стабілізаторів (виробництво полівінілхлориду), ремонт автомобільних радіаторів.

        Сьогодні майже не викликає сумніву той факт, що свинець викликає патогенну дію на систему кровообігу, виступаючи в ролі етіологічного стимулу, відповідального за розвиток такої серцево-судинної патології, як васкуліти, артеріосклероз, атеросклероз і, як наслідок, артеріальної гіпертензії тощо. З метою найбільш повного висвітлення цього питання авторами даної статті здійснено спробу провести всебічний аналіз результатів власних досліджень, даних вітчизняних та зарубіжних наукових робіт, присвячених цій проблемі.

     Завданням лікаря  ветеринарної медицини  є недопущення отруєнь тварин сполуками свинцю , а при виникненні отруєнь швидко і правильно надати лікувальну допомогу .

Лікар ветеринарної медицини повинен попередити захворювання проводячи  роз’яснювальну роботи серед працівників сільського- господарства,що  використовують та зберігають сполуки свинцю, а також повинен знати що робити з продуктами забою від тварин що отруїлися сполуками свинцю .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. А.Ф.Башмурин  , Руководство  по  токсикологическому  анализу в  ветеринарии-Ленинград ,”Колос”,1968г.
2. В.А.Макаров, В.П.Фролов, Н.Ф.Шуклин Ветеринарно-санитарная экспертиза с основами технологии и стандартизации продуктов животноводства – МоскваВО,”АГРОПРОМИЗДАТ”, 1991 – 463с.
3.   Г.А.Хмельницкий,  В.Н.Локтионов, Д.Д.Полоз Ветеринарная токсикология – Москва ВО  ”АГРОПРОМИЗДАТ”, 1987.-319с.
4. Г.О.Хмельницкий, В.С.Хоменко, О.І.Канюка Ветеринарна  фармакологія - Харків  “Парітет”,1995.-480с.
5. Д.М.Вовк, В.Б.Духницький, М.Ф.Панько, І.І.Стойков
6. Иванов А.Т.,Ветеринарная токсикология –Минск.: Урожай, 1988-420с.
7. И.С.Чекмана, Рецептурный справочник врача – Киев, «Здоров’я» , 1984 – 408с.
8. Малинин  О.А., Хмельницкий Г.А.,  Куцан  А.Т. Ветеринарная  токсикология –  Корсунь-Шевченковский,2002.-464с.
9. М.Ф.Панько, В.Б.Духницький, Г.В.Бойко
10. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни  “Токсикологія” для студентів вищих навчальних закладів 3 та 4 рівнів акредитації-Київ-2003р Соврименные проблемы токсикологии № 1, 2, 4/2004
11. М.В.Загороднов ,Справочная  книга  по  ветеринарной  токсикологии  пестицидов- Москва,”Колос”, 1976-272с.
12. Методичні вказівки до лабораторних занять із дисципліни “Ветеринарна токсикологія” для студентів факультету ветеринарної медицини-Київ,2002р.
13. М.О.Судаков ,В.І.Береза ,І.Г.Погурський Внутрішні незаразні хвороби сільськогосподарських Тварин – Київ,”Вища школа”,1985-335с.
14. Н.М.Алтухов, В.И.Афанасьев, Б.А.Башкиров Краткий справочник ветеринарного врача - Москва ВО  ”АГРОПРОМИЗДАТ”,  1990.-574с.
15. П.И.Кокуричев, М.А.Добин Основы судебно-ветеринарной  экспертизы-Лененград «Колос», 1977-264с.
16.   Соврименные проблемы токсикологии № 3, 4/2005
17. Соврименные проблемы токсикологии № 4/2003
18. Соврименные проблемы токсикологии № 2/2002
19. С.С.Медвєдєв, В.М.Безсмертний,І.Г.Погурський Довідник фельдшера ветеринарної медицини – Київ ,”Урожай”,1993.-566с.
20. С.Димитров, А.Джуров, С.Антонов  Диагностика  отравлений  животных- Москва, ”АГРОПРОМИЗДАТ”,  1986г.
21. Хоменко В.І. ,Практикум з ветеринарно-санітарної експертизи з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва і рослиництва.-Київ:  “Ветінформ”, 1998.-240с. М.М.Симоненко, Фармакологія з  токсикологією- Київ, “Урожай” , 1964-171с.

             22. По матеріалу: ЗербіноД.Д., СоломенчукТ.М. Інститут клінічної патології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького