Диспепсія новонароджених телят

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2013 в 23:30, курсовая работа

Краткое описание

Збільшення виробництва м'яса та інших продуктів тваринництва є першочерговим завданням. Успішне вирішення її може бути забезпечено, насамперед, завдяки кормової бази й підвищення ефективності використання кормів, збільшення продуктивності тварин, максимальному використанню маточного поголів'я.
Важливими чинниками досягнення цієї мети є збереження поголів'я худоби, яка багато в чому залежить від роботи ветеринарної служби. У м'ясо-молочному напрямі розвитку тваринництва, з постійно зростаючим поголів'ям великої рогатої худоби велике значення набуває організація заходів по боротьбі з такими захворюванням телят, як диспепсія, яка завдає великої шкоди господарствам.

Содержание

Визначення хвороби
Етіологія захворювання
Патогенез захворювання
Клінічна картина
Обгрунтування діагнозу
Обгрунтування прогнозу
Обгрунтування лікування
Профілактика захворювання
Висновки
Список використаної літератури

Вложенные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word (2).docx

— 40.56 Кб (Скачать файл)

Ми вивчали  терапевтичну ефективність схеми лікування. Спостерігаючи за телям щоденно, протягом 7 днів. При цьому враховували строки поліпшення клінічного стану тварини до його повного одужання. При застосуванні вищевказаної схеми лікування ми досягли значного поліпшення стану теляти вже на 3 день. У тварини з'явився апетит, температура тіла знизилася до 39С, пульс до 80 уд / хв. Ще через добу стан теляти був задовільний. На 7 день курації та застосування схеми лікування, тварина була повністю здорово. Це говорить про досить високу ефективність схеми лікування, якої ми користувалися протягом курації тварини.

8 Профілактика захворювання

Профілактика  диспепсії повинна  бути спрямована на отримання нормально  розвинутих, життєздатних телят, оскільки вони легше адаптуються  в зовнішньому  середовищі, отже, менше  схильні до ризику захворювання.

З метою  профілактики хвороб новонароджених телят  значну роль відіграє зміст сухостійних  корів і глибокотільних нетелей. Керівники господарств повинні на кожній молочній фермі обладнати цех сухостійних корів і нетелей глибокотільних, розрахований на утримання в ньому 18-20% середньорічної кількості корів і нетелів, а також дві-три змінних пологових відділення з ізольованими секційними профілакторіями в залежності від чисельності маточного поголів'я.

Влітку  глибокотільних тварин краще утримувати на пасовищах в таборах, які мають навіси з дерев'яними підлогами для відпочинку тварин у жаркий час доби, вночі і при несприятливих метеорологічних умовах. У літніх таборах необхідно організувати водопостачання і підгодівлю тварин за допомогою мобільних кормороздавачів. У зимово-стійловий період глибокотільних корів і нетелів (аж до останнього дня тільності) щодня потрібно надавати прогулянку по кільцевій маршрутної доріжці з твердим покриттям на відстані до 3-4 км. Вигульні майданчики та доріжки повинні бути обгороджені і утримуватися в чистоті.

Необхідно забезпечити своєчасну  і правильну підготовку стельних тварин до пологів. Строки запуску корів визначає зооінженер спільно з техніком по штучному заплідненню і результатами тільності.

Керівники та спеціалісти господарств, працівники ферм і комплексів суворо дотримуються ветеринарно-санітарні правила і забезпечують охорону ферм від занесення збудників заразних хвороб тварин, а також не допускають виникнення «місцевої» інфекції. Ферми слід огороджувати, мати ветеринарний ізолятор, ветсанпропускників для обслуговуючого персоналу, а біля в'їзду на виробничу територію-обладнані дезбар'єри.

З метою  отримання міцних, життєздатних телят  необхідно профілактувати, а також своєчасно і кваліфіковано лікувати будь-які захворювання тварин у всіх фазах тільності, не застосовувати сильнодіючих препаратів, які можуть мати несприятливий вплив на розвивається в утробі плід.

Новонароджених  телят приймають  на свіжу суху солом'яну  підстилку, покриту  чистої мішковиною. У них витирають мордочку, з ніздрів шляхом натиснення пальцями віджимають слиз, а потім, якщо не обірвалася пуповина, її обрізають продезінфікованими ножицями на 10-15 см від черевної стінки. У уникнення амфалофлебіта у теляти з кукси його пуповинного канатика видавлюють залишки крові та її кінець обробляють 5-10% спиртовим розчином йоду, 1% розчином перманганату калію. Телята повинні отримати молозиво тільки від здорових корів-матерів відразу після реалізації пози стояння, але не пізніше 1 год після народження, незалежно від часу доби.

Висновки.

Курація хворого теляти здійснювалася протягом 7 днів. До останнього дня спостереження тварина була повністю здорово. Тривалість перебігу захворювання з початку до значного поліпшення клінічних ознак становить 5 днів.

Вихід хвороби сприятливий, теля повністю здоровий.

Рекомендації  щодо змісту, внаслідок  порушення ветеринарно-санітарних вимог у приміщенні, де містяться телята:

  1. Зменшити вміст аміаку;
  2. Знизити вологість повітря;
  3. Збільшить освітленість приміщення, де утримуються телята.

Рекомендації  по годівлі перехворів тварини:

Випаювати доброякісне молозиво, підігріте до температури  не нижче 37 С, протягом 15-20 хв.

Список  використаної літератури

  1. Зароза В.Г. «Шлунково-кишкові хвороби телят і заходи боротьби з ними». В.Г. Зароза. - М.: росагропромиздат, 1985.-С. 23-26.
  2. Мітюшин В.В. «Диспепсія новонароджених телят», 2-е видання, перероблене і доповнене. -М.: Росагропромиздат, 1989.-С 15.
  3. Осипенко В.І. «Диспепсія телят» В.І. Осіпенко.-Мн.: «Урожай», 1971.-С 2-29.
  4. Павлов Р.Н. «Нове в профілактиці і лікування диспепсії і коліентеріта телят». Р.Н. Павлов .- Уфа.: Башкирське книжкове видавництво, 1984 .- С.17-41.
  5. Білуй А.Ф. «Диспепсія телят, профілактика та лікування». А.Ф. Білуй .- Мн.: «Урожай», 1984.-С 58-59.
  6. Щербаков Г.Г. «Довідкові ветеринарного терапевта» .- СПб.: Видавництво «Лань», 2001.С-164, 183,185.

Информация о работе Диспепсія новонароджених телят