Гнійно-катаральний мастит

При правильному  доїнні у молочній залозі залишається  не більше 100 мл. остаточного молока. В кінці доїння при додоюванні слід перемістити коллектор рукою в сторону і злегка відтягнути вниз. Окремих корів додоюють ручним способом. Стакани треба знімати обережно після звільнення вимені від молока.

 

Тварин з маститами  відокремлюють від здорових, доять  руками в останню чергу в окремий посуд. Спочатку здоюють молоко із здорових чвертей, а потім із уражених і це молоко знезаражують і знешкоджують. Після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна ретельно вимити руки гарячою водою з милом.

Гній та підстилку  треба ретельно дезінфікувати. Необхідно  організовувати правильне ведення родів та гарний нагляд за тваринами в післяродовий період. Корів треба своєчасно запускати перед родами (за 50-60 днів) і на протязі цього періоду слідкувати за станом молочної залози. На протязі сухостійного періоду раз у два тижні слід проводити клінічне дослідження вимені із пробним здоюванням секрету. При виявленні відхилень від норми з метою недопущення післяродових маститів вводять внутрішньоцистернально  біцилін -3, 5 у дозі 300 тис.ОД  або препарати мастисан А,Б,Е,  мастику,  мастієт-форте,                   лінкоміцин-F, мастілєкс.  Дійних корів перевіряють на мастит один раз на місяць лабораторними методами.

Як засіб профілактики маститів у перші дні після  родів є проведення отелів у боксах та спільне утримання в них рожениць з новонародженими телятами.

При останньому доїнні проводять  санацію молочної залози шляхом

інтрацистернального  введення антибіотиків пролонгованої дії, а  також 

попередження проникнення мікроорганізмів способом заклеювання дійок фуропластом у сухостійний період зразу ж після введення пролонгованого лікарського препарату.

 

Правильне ведення сухостійного періоду включає в себе надання  тваринам щоденного моціону, вилучення в перші 15 днів і останні 7-10 днів соковитих та концентрованих кормів, проведення вітамінізацій.

Нетелів починають підготовлювати до пологів за 45-60 днів, спостерігаючи за станом вимені для своєчасного виявлення набряку, привчають до шуму працюючої доїльної апаратури, проводять ручний або машинний масаж вимені 1-2 рази на день по 5хв. Закінчують масаж за 15 днів до очікуваних  пологів.  Після пологів необхідно правильно роздоювати телиць і корів.

Після доїння необхідно проводити  дезинфекцію дійок з використанням  спеціальних приладів і йодистих або хлорних антисептиків (синтайод, хіносепт, мастостеріл, дезмол, 1%-вий  розчин однохлористого йоду, 1%-вий розчин хлораміну Б, 2%-вий розчин гіпохлориту кальцію), до яких можна додавати 5-10% гліцерину. Дійки можна обробляти дезрозчином  " Діпал", що містить йод і пом'якшувальний компонент.  Проводять контроль за роботою і санітарним станом доїльної установки. Після доїння кожної корови проводять дезинфекцію доїльних стаканів розчином дезмолу шляхом занурювання стаканів у відро з дезрозчином.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом для дослідження  даної патології була корова червоної степової породи молочного напрямку продуктивності із 4560л молока за рік. Кличка корови — Марта. Належить СПН" Ніжинський" Дніпропетровської області. Господарство - молочного напрямку продуктивності, має 790 голів дійного  стада і нетелів. Окрім цього  має земельні угіддя, де вирощують  картоплю, кормовий та цукровий буряки, моркву, капусту, люцерну,  кукурудзу, соняшник на продаж та для годування стада.

Утримання тварин влітку - безприв'язне табірне, взимку - стійлове. Роздача кормів і прибирання гною - механізоване. Доїння –3 рази на  день в родильному відділенні, в загальному стаді – 2 рази-вранці та ввечері. В раціоні домінують соковиті корми -кукурудзяний силос, кормові буряки, капуста, соняшниковий сінаж - взимку, зелена маса - у літній період.

 

Методи дослідження :

-  анамнез - 23 травня 2013 р. доярка відмітила збільшення  лівої задньої чверті вимені, при видоюванні тварина намагалася  уникнути доторкування до молочної залози.

- огляд - ліва задня чверть вимені збільшена, напружена, шкіра молочної залози блискуча. Корова відставляє ліву кінцівку в сторону.

- пальпація:

1. Зовнішня: молочна залоза гаряча, болюча, напружена.
2. Внутрішня: ректальна - роги матки в черевній порожнині, при масажі матки роги не скорочуються, на правому яєчнику пальпується жовте тіло вагітності.

- аускультація - дихання грудо-черевне—24дих. рухів за хв..

- термометрія - 40,5°С.

- пробне здоювання - виділяється слизово-гнійний ексудат мазеподібної консистенції,жовтуватого кольору з домішками казеїну.

- техніка виконання  блокади нервів вимені за Д.Д.Логвіновим: місце укола - в місці перетину  горизонтальної лінії, що проходить  біля основи вимені, з лінією, проведеною на відстані 1-2см. від серединної площини у бік частки вимені, ураженої запальним процесом. Голку вводять на глибину 8-12 см у напрямку карпального суглоба того ж боку. Вводять 200 мл. 0,5%-вого розчину новокаїну. Під час ін'єкції голку зміщують вправо,назад і вперед для збільшення зони контакту розчину з тканинами основи залози.

- техніка опромінення  молочної залози лампою - солюкс.

Лампою опромінюють 30 хвилин 2 рази на добу з відстані 0,75 см від поверхні молочної залози протягом 5 діб. Вона дає яскраве, багате тепловими променями світло. Можна при опроміненні користуватися червоними (для глибокої гіперемії) та синіми (для болезаспокійливої дії) фільтрами.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ.

 

Лікування тварини тривало 5 діб. Лікування було комплексним  і включало слідуючі види терапії:

• етіотропна терапія- був застосований антибіотик широкої бактерицидної дії - амоксицилін 15% дворазово з інтервалом 48 год. по 50 мл. (з розрахунку 1 мл. на 10кг. живої ваги) внутрішньом'язово, а внутрішньоцистернально суспензію  мастієт-форте в вигляді одноразових шприців-ін'єкторів по 10 мл, кожні 12 год.
• Патогенетична терапія включала в себе коротку новокаїнову блокаду за Д.Д.Логвіновим 0,5%-вим розчином новокаїну 200мл. з повторним введенням через 24 год. Ця блокада дає добрий результат, оскільки грунтується на антипарабіотичній (нейротрофічній) дії слабкого розчину новокаїну на нервові закінчення молочної залози. Разом з цим підвищується резистентність організму. До того ж ця блокада проста у використанні. Для розрідження  пластівців казеїну та слизу  внутрішньоцистернально вводять 50 мл. 1%-вого розчину соди, а через 15 хв. здоюють. Застосовуються часті здоювання 6 разів на добу. Після здоювання на шкіру молочної залози наносять крем-емульсію ДЕ. Для підтримання обмінних процесів, зменшення інтоксикації організму внутрішньовенно вводять 20%-вий розчин глюкози 200 мл. 2 рази на добу, 10%-вий розчин хлористого кальцію 100мл. 1 раз на добу.  Із фізіотерапії було застосовано опромінення лампою солюкс на протязі 30 хв. 2 рази на добу. Це прискорює розсмоктуванню набряків. Разом з цим тварині надається спокій, вилучають зі стада, окремо від здорових тварин, у приміщенні без протягів. Із раціону вилучають соковиті корми, зменшують добову даванку концкормів.

Отже, комплексне лікування  гнйно-катарального маститу дало позитивний ефект. Тварина клінічно здорова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.

 

Висновки.

1. Гнійно-катаральний мастит - запалення молочної залози, що виникає внаслідок дії несприятливих факторів (протяги, неправильне машинне доїння, дія мікроорганізмів та інше).
2. У данному випадку, я вважаю, що причиною гнійно-катарального маститу стало порушення технології доїння і занесення стрептококової мікрофлори.
3. Характерними ознаками маститу були — збільшення вимені, напруженість чверті вимені, при пальпації болюча, гаряча. Кінцівка відведена збоку ураженої долі.
4. В якості лікування було застосовано тепло на протязі лікування для зняття запального набряку та для розсмоктування ексудату. До схеми лікування введено новокаїнову блокаду за Логвиновим Д.Д..
5. Лікування тривало 5 днів,закінчилось одужанням.

 

 

Пропозиції.

 

1 . Своєчасне  діагностування і лікування маститів (катаральних, гнійних) та післяродових  хвороб статевих органів корів,  що можуть призвести до захворювання на мастит.

2.Забезпечення  тварини належним доглядом з  боку обслуговуючого персоналу, спостереження за клінічним станом молочної залози корови, особливо в післяродовий  період.

3. Після  доїння занурювати дійки в розчин  "Діпалу"  для попередження потрапляння мікроорганізмів галактогенним шляхом.
4. Своєчасно запускати тварин, за 10-14 днів переводити в родильне приміщення, зменшувати дачу соковитих кормів і після отелення поступово вводити соковиті корми до раціону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1 .Акушерско-гинекологическая диспансеризація на молочных фермах. Н.И.Полянцев, А.Н.Синявин.- М.,Россельхозиздат, 1985- 175с.

2. Велиток И.Г.Физиология молокоотдачи при машинном доении.-K., "Урожай", 1974-127с.
3. Ветеринарное акушерство и гинекология./ Под ред. В.С.Шипилова. -М.,Агропромиздат, 1986-480с.
4. Ермаченков H.H.Ветеринарное акушерство и гинекология.-!.," Колос", 1970.-239с.
5. Гришко Д.С.Лекції з ветеринарного акушерства. - Харків," Прапор",2003.- 398с.
6. Полянцев Н.И. Клинико-экспериментальная оценка нового
7. противомаститного препарата маста-30.// Ветеринария. №4,1999.-С.37-39.
8. Корейба Л.В., Семьонов  О.В.,Жасан Н.В.  Новокаїнова терапія. Методичні рекомендації до ЛПЗ з ветеринарного акушерства та гінекології. –

Дніпропетровськ,2005.-З 1 с.

9. Корейба Л.В.  Мастити у корів. Методичні рекомендації до ЛПЗ з ветеринарного акушерства. - Дніпропетровськ,2004-31с.
10. Карташова В.М., Ивашура A.C. Маститы коров. -М.:Агропромиздат, 1988.- 256с.
11. Ивашура А.И.Маститы коров,- М.:Колос,1972.-186с.
12. Ковінько М.Р., Бриль B.C., Жмурко Т.В. Профілактика маститів у корів на промислових комплексах. -К.:Урожай, 1981.-88с.
13. Карпов В.А., Гончаров В.П., Якимчук С,Л. Профилактика и лечение маститов у животных. -М.:Россельхозиздат, 1980.- 174с.
14. Мутовин В.И. Борьба с маститами коров.-М.Колос,1974.-255с.
15. Мороз  И.Г.Картина крови коров, больных маститами.// Ветеринарная медицина.№5,1999.-С.43-47.
16. Колодиев Ч.А.Чем и как лечить маститы коров.//Животноводство.№4, 2000.-С.18-19.
17. Кальченко М.М. Профилактика мастита в послеродовом отделении.// Ветеринария.-1987.-№4.-С.49-50.
18. Масліков С.М.,  Спіцина Т.Л. Практикум із загальної ветеринарної хірургії / ДДАУ. -Дніпропетровськ, 2005-129с.

18.Олейник А. Мастит в животноводстве.// Молочное и мясное скотоводство. №7,2006,- С.26-29.

5. Рубцов В.И. Профилактика и лечение мастита у коров. // Ветеринария. №9, 2006.- С.32-35.
6. Сухін В.М.,  Чумак В.О. Мастити тварин, фізіологічні та патологічні аспекти. -Дніпропетровськ,2002.-99с.

21 .Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології.-К.:"Мета",2002.-319с.

22. Яблонський В.А., Хомин С.П., Калиновський Г.М. та інші .Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. -Вінниця. Нова книга,2006-592с.
23. Яблонский В.А. Профілактика маститов скота в хозяйствах промышленного типа. -Каменец-Подольский с.-х. ин-т, 1989.-59с.

24.Якубчак О.М. Контроль санітарної якості молока за його бактеріальним обсіменінням. // Ветеринарна медицина.-1999.-№3.-С.48-50.