Споживче кредитування в Україні

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ І. СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Суть, види та умови споживчого кредитування

1.2 Особливості кредитування фізичних осіб

1.3 Порядок оформлення та видачі споживчого кредиту

1.5 Споживче кредитування в Україні

Розділ ІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

2.1 Споживче кредитування сьогодення та майбутнього

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В останній час споживче кредитування набуває все більшої  актуальності. Пов’язано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальний розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верст населення).

Сьогодні в Україні  більшість населення не може собі дозволити купувати товари тривалого користування за рахунок поточних доходів. Майже половина працездатного населення має доходи, які не перевищують прожиткового мінімуму. Для цих категорій людей, а також пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбання товарів тривалого користування стає неможливим.

У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні  в умовах ринкової економіки. Ці проблеми розробляли вчені-економісти в минулому для умов функціонування планової економіки. Модель споживчого кредиту, яка склалася раніше в Україні, виявилась не пристосованою для умов ринкової економіки, а це вимагає логічного обґрунтування, теоретичного опрацювання проблеми розвитку споживчого кредиту.

Орієнтація на ринкові  відносини передбачає нове розуміння  споживчого кредиту, різноманітну економічну роль партнерів у процесі кредитування, зміни схеми їх стосунків. Новим  у системі взаємин є участь товаровиробників, будівельних фірм у відтворюючому процесі, охоплюючи процес реалізації товарів. Споживчий кредит повинен пом`якшити кризу неплатежів у народному господарстві.

 

 

 

 

І. СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

1.1 Суть, види та умови споживчого кредитування

 

Споживчий кредит - кошти, які надаються комерційними банками громадянам України під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.

Класифікація споживчих  кредитів здійснюється:

- за об'єктами кредитування;

- за строками кредитування;

- за способом надання;

- за видами забезпечення;

- за методами погашення;

- за методом стягнення процентів;

- за характером кругообороту  коштів.

За об'єктами кредитування (напрямами  використання) в Україні споживчі кредити поділяються на два види:

- на споживчі цілі та на  нагальні потреби;

- на затрати капітального характеру.

За строками кредитування споживчі кредити поділяють на:

- короткострокові (строком від  1-го дня до 1-го року);

- довгострокові (строком понад  1 рік).

За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін.).

За забезпеченням розрізняють  позики незабезпечені (бланкові) і забезпечені (заставою, гарантіями, поручительствами, страхуванням).

За методом погашення розрізняють кредити, які погашаються одночасно, й кредити з розстрочкою платежу.

За методом стягнення процентів  кредити класифікують так: кредити  зі стягненням процентів у момент його надання; позики зі сплатою процентів  у момент погашення кредиту; позики зі сплатою процентів рівними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально, один раз у півріччя, або за спеціально обумовленим графіком).

За характером кругообороту коштів кредити поділяють на разові і  відновлювальні (револьверні). В групу  револьверних, як правило, включають кредити, які надаються клієнтам за кредитними картками, або кредити за єдиними активно-пасивними рахунками у формі овердрафту.

Суть револьверного кредиту  за кредитною карткою можна розглядати за такою схемой (рис. 2.1.):

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Кредит за кредитною  карткою

 

Установи комерційних  банків надають кредити повнолітнім  дієздатним громадянам України, які  мають постійне джерело доходу. Основні  напрями кредитної та процентної політики визначаються комерційним  банком, у межах яких встановлюються:

- об'єкти кредитування;

- максимальні розміри  кредитів;

- мінімальні процентні  ставки за кредитами;

- строки користування  кредитом.

Установи комерційних  банків здійснюють видачу кредитів населенню  в межах кредитних ресурсів.

Всі кредити громадянам надаються у національній валюті України. Обов'язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою (закладом) майна або цінних паперів та доходів за ними.

Розміри кредитів, що надаються  громадянам України, обмежуються:

1) граничними розмірами, встановленими комерційним банком для конкретного виду кредитів;

2) платоспроможністю  позичальника, його здатністю повністю  й встановлений строк повернути  отриманий кредит;

3) вартістю заставленого  майна та цінних паперів, що  можуть бути надані позичальником (іншою особою) для забезпеченні повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Банк надає кредити  фізичним особам у розмірах, що визначаються вартістю товарів і послуг, які  є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими фізичною особою банкові для забезпечення, та суми її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10-ти років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10-ти років із дня його надання.

Надання кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з установою банку за місцем проживання, за винятком кредитів на будівництво або купівлю індивідуальних житлових будинків (квартир), які надаються за місцем забудови або знаходження індивідуального житлового будинку (квартири).

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється установою банку самостійно залежно  від вартості кредитних ресурсів, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозиції на кредитному ринку в конкретному регіоні та інших чинників з таким розрахунком, щоби сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку із залучення коштів, необхідних для надання кредиту, й забезпечувала рентабельну роботу установи банку.

Протягом часу дії  кредитного договору банк має право змінювати рівень процентної ставки за кредит залежно від зміни процентної політики банку та державних органів, в компетенцію яких входить вирішення цих питань, від попиту та пропозицій на кредитні ресурси з оформленням цих змін додатковою угодою. Порядок зміни процентної ставки обумовлюється в кредитному договорі.

У разі відмови позичальника укласти додаткову угоду про  зміну процентної ставки кредитний  договір розривається банком в односторонньому  порядку, а позичальник зобов'язаний повністю розрахуватись за одержаним кредитом.

Рішення про надання  кредиту приймається кредитним  комітетом установи банку на підставі загального висновку кредитного підрозділу, який повинен враховувати висновки з цього питання служби безпеки, юридичної служби та підрозділу з управління ресурсами. Кредит надається, переважно, в безготівковій формі, розрахункового чека, в окремих випадках - готівкою. 
Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів із поточного рахунка, вкладного (депозитного) рахунка, переказами через пошту або готівкою.

Новий кредит надається  лише при умові повної сплати заборгованості за раніше одержаними кредитами або  при наявності додаткового ліквідного майна та реальних можливостей щодо своєчасного погашення кредиту  й сплати процентів.

 

 

1.2 Особливості кредитування фізичних осіб

 

Короткострокові кредити  громадянам надаються на споживчі цілі (придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів) та на нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо) строком до 1-го року.

Для одержання кредиту  позичальник укладає з банком кредитний Договір, у якому визначаються умови видачі та порядок погашення  кредиту, права, обов'язки і відповідальність кожної зі сторін. Одночасно укладається договір застави (закладу) з позичальником або майновим поручителем - фізичною або юридичною особою.

Відсоткова ставка за кредит визначається на загальних підставах. В окремих випадках банк може встановлювати  порядок сплати відсотків з регресом платежу (тобто сума відсотків за, користування кредитом розподіляється і сплачується рівними частинами протягом дії кредитного договору).

В разі зміни процентної ставки за кредитом, пролонгації кредиту, зміни будь-якого пункту кредитного договору або появи/ліквідації пунктів у кредитному договорі укладається додаткова угода, що є невід'ємною частиною кредитного договору. При необхідності укладаються додатки до договору застави (закладу), які є необхідними частинами договору.

Довгострокові кредити громадянам надаються на такі цілі:

- будівництво індивідуальних  житлових будинків із надвірним  будівлями;

- будівництво будинків  у сільській місцевості, що не  є основним житлом, і будинків  дачного типу, для благоустрою  садових ділянок;

- будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо;

- будівництво гаражів;

- купівля індивідуальних  житлових будинків із надвірними  будівлями;

- купівля квартир у  житлових будинках;

- купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

- купівля гаражів;

- реконструкція та  капітальний ремонт індивідуальних  житлових будинків, приєднання їх  до інженерних мереж, придбання  обладнання для інженерного благоустрою будинку;

- реконструкція та  ремонт квартир;

- реконструкція та  капітальний ремонт будинків  дачного типу будинків у сільській  місцевості, що не є основним  житлом;

- поточні потреби (придбання  товарів тривалого користування  меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Термін користування довгостроковим кредитом встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового  стану позичальника. При цьому  строк користування кредитом, одержаним  на будівництво та купівлю житла, не повинен перевищувати 10-ти років, а за іншими видами кредитів - 5-ти років.

Відсоткова ставка за кредит визначається на загальних підставах. Обов'язковою умовою надання довгострокового  кредиту є страхування об'єктів  кредитування на користь банку протягом усього періоду користування кредитом. Копія страхового договору подається банкові позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

Видача кредиту позичальникам  здійснюється у безготівковій формі  шляхом:

- оплати розрахункових  документів на матеріали, конструкції, обладнання, надані послуги, виконані роботи;

- перерахування коштів  на поточний рахунок позичальника (у разі здійснення будівництва  власними силами) на підставі  розрахунку готовності об'єкта  кредитування;

- перерахування коштів  на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаража.

У виняткових випадках установа комерційного банку може видавати кредит готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

 

1.3 Порядок оформлення та видачі споживчого кредиту

 

Для отримання кредиту й оформлення кредитного договору позичальник подає до установи банку такі документи:

- заяву на одержання  кредиту (Додаток 1);

- паспорт;

- довідку про присвоєння  ідентифікаційного коду;

- анкету позичальника (Додаток 2);

- довідку з місця  постійної роботи позичальника із зазначенням посади та отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань із нього. Індивідуальний підприємець подає декларацію про доходи, завірену податковою адміністрацією. Пенсіонери подають довідку про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;