Контрольна робота з “ Платіжні системи ”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2014 в 09:50, контрольная работа

Краткое описание

Питання, пов'язані з функціонуванням платіжних систем, сьогодні стали предметом дискусій у багатьох країнах, у тому числі і в Україні, де відбуваються зміни в цій сфері у напрямку світових стандартів. Це обумовлено, в першу чергу, тим, що належний рівень функціонування платіжних систем є важливою умовою побудови ефективно діючої економіки країни.

Содержание

1. Вступ ….………………………………………………………………………….. 3
2. Характеристика основних правових відносин, що виникають у зв'язку з емісією платіжних карток…………………………………………………….…. 4
2. Організаційна структура, склад, функції, члени та учасники НСМЕП …..…. 5
3. Правові аспекти електронної комерції…………………………………….….. 13
4. Список використаних джерел ……………...………………………………… 19

Вложенные файлы: 1 файл

KR_Platizhni_sistemi.docx

— 43.52 Кб (Скачать файл)

Після включення до НСМЕП банк самостійно проводить емісію платіжних карток і розширює мережу еквайрингу (у разі потреби збільшує кількість терміналів і банкоматів).

Картки, що використовуються в НСМЕП, поділяються на дві групи — платіжні та службові.

Платіжні картки призначені для здійснення їх держателями таких операцій:

    • платежів за товари та послуги;
    • одержання готівки;
    • проведення операцій завантаження;
    • перерахування коштів з відповідного рахунка (карткового або рахунка завантаження) на певний рахунок одержувача коштів;
    • одержання інформації щодо стану рахунків (у тому числі виписок з рахунків).

Службові картки залежно від їх призначення поділяються на такі типи:

    • модулі безпеки терміналів;
    • трансфертні;
    • картки доступу.

Модулі безпеки терміналів зберігають системні кріптографічні ключі, проводять перевірку та авторизацію платіжних карток для операцій у режимі офф-лайн [2], накопичують інформацію про платежі, що здійснені за допомогою електронного гаманця, забезпечують захист зв’язку з банком чи процесінговим центром в он-лайн [3] режимі, авторизують службові картки.

Трансфертні картки використовуються для передавання інформації з торговельного терміналу в еквайр чи процесінговий центр та передавання службової інформації від них у торговельний термінал, якщо термінал не може забезпечити зв’язку іншим шляхом.

Картки доступу призначені для розмежування прав доступу окремих осіб до торговельних і банківських терміналів, а також функцій НСМЕП. У свою чергу, за правами доступу картки поділяються на такі типи:

    • картки доступу торговця;
    • картки доступу працівників банку та процесінгових центрів;
    • картки доступу сервісних службовців.

Платіжні картки можуть бути особистими та корпоративними. Держателем особистої платіжної картки є фізична особа, а корпоративної — довірча особа юридичної особи.

Емісія платіжних карток у банку відбувається у три етапи: персоналізація, персоніфікація та видача картки клієнту. При емісії платіжних карток у банку-емітенті відкривають (або пов’язують з емітованою карткою вже відкриті) один або кілька рахунків:

    • рахунок завантаження;
    • чековий картрахунок для електронного чека;
    • консолідований рахунок гаманців.

Перші два рахунки відкриваються кожному клієнту окремо, а консолідований рахунок гаманців відкривається перед початком емісії

 

[2] Це операція з використанням платіжної картки, технологічна схема виконання якої не потребує безперервного зв’язку в режимі реального часу з емітентом під час виконання операції.

[3] Це операція з використанням платіжної картки, технологічна схема використання якої передбачає наявність безперервного зв’язку в режимі реального часу між учасником НСМЕП під час виконання операції.

платіжних карток для всіх клієнтів.

У НСМЕП використовуються платіжні картки з такими платіжними документами, як електронний гаманець та електронний чек.

Платіж та отримання готівки електронним гаманцем виконуються на автономному терміналі (без он-лайн зв’язку з банком) шляхом списання суми платежу з балансу гаманця та занесення її в термінал (торговельний або банківський) у вигляді одиночних трансакцій (для операцій видачі готівки та адресного платежу) або в термінальний модуль безпеки (для операцій платежу) для подальшого відправлення через еквайра до емітента, де відбувається списання коштів з консолідованого рахунка електронних гаманців.

Платіж електронним чеком (отримання готівки) виконується на автономному терміналі (без он-лайн зв’язку з банком) шляхом списання з суми платежу з балансу чека та занесення її в термінал у вигляді одиночних трансакцій для подальшого відправлення через еквайра до емітента, де відбувається списання коштів з карткового рахунка електронного чека держателя картки.

За допомогою електронного гаманця та електронного чека виконуються такі офф-лайн операції:

    • оплата товарів та надання послуг;
    • одержання готівки;
    • адресний платіж;
    • відновлення незавершеного платежу;
    • блокування платіжної картки;
    • перегляд залишку коштів на картці;
    • перегляд журналу платежів;
    • перегляд журналу завантажень.

До он-лайн операцій із застосуванням персоніфікованого електронного гаманця та електронного чека належать такі операції:

    • перегляд стану рахунка завантаження;
    • завантаження платіжної картки з рахунка завантаження;
    • завантаження готівкою;
    • платіж з рахунка завантаження;
    • одержання готівки з рахунка завантаження.

За допомогою електронного неперсоніфікованого гаманця в режимі он-лайн здійснюються тільки операції завантаження його готівкою.

Усі офф-лайн та он-лайн операції з платіжними інструментами можуть проводитись у будь-якому банку — члені НСМЕП за наявності відповідного устаткування.

Для зменшення ризиків членів та учасників НСМЕП та забезпечення ефективного використання банками залучених коштів у НСМЕП передбачені відповідні ліміти. Величина всіх карткових лімітів визначається платіжною організацією та повідомляється членам НСМЕП.

Взаєморозрахунки в НСМЕП здійснюються за кліринговою схемою. Виняток становлять лише адресні платежі, виконані за допомогою платіжних карток. Після завершення сеансів поточного дня регіональні процесінгові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють з нетто-позиціями, що розраховуються самими банками, і передають їх до Головного процесінгового центру, який уводить і вивіряє кліринг, формуючи остаточні нетто-позиції членів НСМЕП окремо за електронним гаманцем, електронним чеком і комісійними.

Ці дані передаються до розрахункового банку, який об’єднує клірингові нетто-позиції в одну для кожного банку і через систему електронних платежів НБУ (СЕП) проводить дебетування транзитних і, відповідно, кореспондентських рахунків банків (згідно з умовами договору з банком — членом НСМЕП, що мають дебетову клірингову позицію) і після цього кредитує банки, що мають кредитову позицію. Усі розрахунки між банківськими установами — членами НСМЕП виконуються лише в банківські дні в СЕП.

Для зменшення ризиків невиконання зобов’язань у разі неплатоспроможності емітентів або еквайрів у НСМЕП створюється й постійно підтримується страховий фонд.

У разі недостатності коштів страхового фонду з метою проведення своєчасних розрахунків члени НСМЕП можуть укладати з НБУ кредитні договори щодо їх рефінансування.

З метою державної підтримки впровадження масових безготівкових розрахунків, у тому числі НСМЕП, створена міжвідомча робоча група з питань розвитку безготівкових розрахунків в Україні при Державній комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом. Основним завданням цієї групи є забезпечення скорочення частки готівкових розрахунків населення та юридичних осіб за рахунок упровадження і розвитку в Україні сучасних електронних систем масових безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток.

Основні нормативно-правові документи НСМЕП:

- "Положення  про порядок емісії платіжних  карток і здійснення операцій  з їх застосуванням";

- "Правила  Національної системи масових  електронних платежів";- "Правила  бухгалтерського обліку операцій  з використанням платіжних карток  у банках України";

- "Переліки  і тарифи операцій (послуг), що  здійснюються Національним банком  України, його територіальними управліннями  та структурними одиницями за  операціями (послугами), пов'язаними  з діяльністю клієнтів і банків  — кореспондентів Національного  банку України";

- "Положення  про Раду Платіжної організації  Національної системи масових  електронних платежів";

- "Програма  розвитку Національної системи  масових електронних платежів  на 2006—2008 роки" тощо.

 

3. Правові аспекти електронної  комерції.

Активний розвиток електронної комерції, що для вітчизняного права є новою сферою суспільних відносин, зумовлює необхідність визначення норм поведінки, тобто особливих правових норм, що регулюють і закріплюють права, обов’язки, гарантії та відповідальність учасників цих відносин. Такий порядок необхідний усім учасникам відносин: підприємцям – для вигідного здійснення операцій, споживачам – для захисту їх законних прав, що порушуються несумлінними підприємцями, державі – для забезпечення покладених на неї обов’язків щодо захисту прав та інтересів тих чи інших, а також для забезпечення норм, що стосуються оподатковування.

Електронна комерція - це сфера економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, що здійснюються при допомозі комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням таких транзакцій.

До електронної комерції відносять:

- електронний обмін інформацією (Elektronik - Data Interchange, EDI)

- електронне руху капіталу (Elektronik - Funds Transfer, EFS)

- електронну торгівлю (e-trade)

- електронні гроші (e-cash)

- електронний маркетинг (e-marketing)

- електронний банкінг (e-banking)

- електронні страхові послуги (e-insurance)

Правове регулювання електронної комерції. Електронна комерція в юридичному сенсі має широке тлумачення і охоплює питання, що виникають у зв'язку з усіма відносинами комерційного характеру, які включають, в основному, наступні угоди:

    • купівлю продаж;
    • постачання;
    • угоди про розподіл продукції;
    • торговельне представництво або агентство;
    • факторинг;
    • лізинг;
    • проектування;
    • консалтинг.

Основний правовий принцип електронної комерції полягає в тому, що "сторони не вправі ставити під сумнів законність і дійсність угоди лише на тій підставі, що вона здійснена електронним способом". Цей принцип закріплюється спеціальною угодою між сторонами. У той же час, у законодавстві ряду країн сторони за договором мають право оскаржити законність передачі тих чи інших повідомлень з того мотиву, що потрібен письмовий або засвідчений власноручними підписами сторін документ. У той же час, нормативні акти, що закріплюють юридичну силу електронного підпису, прийняті у всіх країнах Євросоюзу, а також у країнах далекого зарубіжжя, що дозволяє з більшою впевненістю укладати договір в електронному вигляді.

Система "Інтернет-банкінг" втілює останні досягнення в сфері Інтернет-технологій і відкриває нові можливості у сфері банківських послуг, зокрема:

- мобільність;

- оперативність;

- простоту  і зручність.

Розрахунки з використанням телекомунікаційної інфраструктури здебільшого здійснюються у режимі on-line. При цьому перевіряється можливість здійснення платежу — достатність коштів у платника. Більшість систем, що використовують для електронної комерції Інтернет, виконують кліринг усіх платежів у єдиному розрахунковому банку. Однак існує можливість позбутися цього обмеження.

Найбільш поширена в Інтернеті електронна комерція з використанням номерів кредитних карток. Існують також самостійні платіжні системи, хоча вони менш поширені.

Слабким місцем мережної інфраструктури є незахищені канали зв'язку. Існують два шляхи захисту передачі інформації: використання приватних мереж і шифрування даних.

У платіжних системах важливе завдання — ідентифікація учасників платежу (автентифікація). Це робиться для обмеження доступу до платіжних засобів, надаючи право на такий доступ лише їх власникам, та для забезпечення можливості одержувати повідомлення про платіжні операції лише тим, кому вони адресовані. Надійна автентифікація сприяє також підвищенню рівня взаємної довіри між учасниками електронної комерції. На поточний момент в Інтернеті застосовуються різноманітні засоби автентифікації. До них належить персональний ідентифікаційний код (PIN-код). Але незначна довжина кодів дозволяє шахраям досить легко долати такі методи захисту.

Для захисту вдалішим виявилося використання комп'ютерних паролів, які мають більшу довжину та складнішу структуру, що робить важчим їх розгадування.

Дуже ефективним засобом захисту є електронний підпис. Змісту електронного документа нерозривно пов'язане з ЕЦП, та документ неможливо змінити без порушення справжності підпису. Для кожного користувача Засвідчує Центр виготовляє два ключа ЕЦП:

Информация о работе Контрольна робота з “ Платіжні системи ”