Фінансова звітність

Пушкар М.С. [61, с. 43] відмічає виключне значення фінансової звітності для всієї економіки: «Фінансова звітність у ринковій економіці служить засобом регулювання ринку цінних паперів, переливу капіталів з менш привабливих сфер діяльності у більш привабливі, що сприяє оздоровленню економіки через розподіл фінансових ресурсів».

Це твердження є цілком обґрунтованим. Крім того, на нашу думку, особливо зростає значення фінансової звітності в умовах ринкової економіки, яка характеризується різноманітними формами господарюванням та активним розвитком грошово-кредитних та інвестиційних відносин. Саме тому, на наш погляд, на підприємстві повинна приділятися дуже велика увага процесу складання фінансової звітності та відповідності її вимогам діючого законодавства.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 [23]. Згідно цього Порядку річна фінансова звітність подається до 20 лютого органам, до сфери управління яких належить підприємство, а також трудовим колективам – на їх вимогу і власникам відповідно до установчих документів.

О. Бірюкова [26] звертає увагу на те, що підприємства і організації, що входять до сфери управління Міністерства аграрної політики України, незалежно від видів діяльності подають фінансову звітність через свої вищестоящі органи управління:

- Мінагрополітики України;

- органам державної  статистики;

- іншим органам та  користувачам згідно із законодавством.

Також, як зазначає А.Б. Барбелюк [25] річна фінансова звітність з 2006 року також повинна надаватися (відправлятися замовним листом) державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи вищезгаданої звітності. При цьому річна фінансова звітність повинна бути надана державному реєстратору до 1 червня наступного року.

Складанню фінансової звітності  на підприємствах АПК передує  певна підготовча робота, основними  складовими якої є проведення інвентаризації активів та зобов’язань, а також закриття операційних бухгалтерських рахунків.

В.М. Пархоменко [57] наголошує, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.

Крім того, Т. Кучеренко [42] зазначає, що перед складанням річної звітності інвентаризація матеріальних цінностей, коштів і зобов’язань проводиться не раніше 1 жовтня звітного року.

Порядок складання річної фінансової звітності передбачає закриття операційних бухгалтерських рахунків, за якими не може бути залишків у  річному балансі.

При цьому, не можна не зазначити, що особливості сільськогосподарського виробництва, його багатогалузевий характер накладають відбиток на порядок закриття операційних бухгалтерських рахунків.

Так, Л. Лавриненко [50] зазначає, що особливу увагу треба приділити повноті та правильності відображення в обліку показників виходу продукції та її списання протягом року на виробництво та реалізацію, відображенню витрат праці, кормових одиниць та інших кількісних показників, які неможливо перевірити за допомогою подвійного запису.

Обов’язковому закриттю перед формуванням річної звітності  підлягають рахунки класів: 7 «Доходи і результати діяльності»; 9 «Витрати діяльності»; 8 «Витрати за елементами», якщо це не здійснювалося помісячно.

Крім того, на нашу думку, дуже важливим етапом підготовки до складання  річної фінансової звітності є визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємства – прибутку або збитку.

Після цього можна  здійснювати складання форм річної фінансової звітності.

Порядок складання бухгалтерського  Балансу регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 [11] .

Т. Кучеренко в багатьох своїх публікаціях [41, 43 - 46] звертає увагу на дуже велике значення балансу та відмічає, що його інформація є умовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу для визначення ступеня фінансових ризиків.

Лузан Ю.Я. [54] говорить про те, що баланс є структурованим відображенням фінансового стану підприємства, тому що надає користувачам інформацію про наявні у підприємства активи, зобов’язання та капітал.

Ми підтримуємо думку  цих науковців, а також відмічаємо велике значення балансу для проведення економічного аналізу діяльності підприємства.

Основною інформацією  для складання балансу, як зазначає Пушкар М.С. [61], є дані Головної книги. З метою порівняння фінансових звітів різних періодів у балансі наводиться інформація на початок та кінець звітного періоду.

При цьому, важливо відмітити, що дані на початок року переносяться у баланс з попереднього річного  звіту, а дані на кінець звітного періоду  переносяться з Головної книги.

Т. Студенникова [66] зазначає, що при заповненні балансу необхідно пам’ятати про головну умову при його складанні: підсумок активу дорівнює підсумку пасиву. Це випливає з того, що бухгалтерські проведення здійснюються методом подвійного запису.

Т. Кучеренко [41] процес складання балансу ділить на три умовні етапи. На першому етапі складається попередній не скоригований баланс, який надає перелік усіх відкритих рахунків та їх сальдо у Головній книзі. На другому етапі складання балансу підприємства слід зробити коригувальні записи за окремими рахунками. Після відображення таких коригувань на відповідних рахунках бухгалтерського обліку складають відкоригований попередній баланс, дані якого є основою для складання Звіту про фінансові результати. Після цього за залишками по рахунках в Головній книзі складають заключний баланс, дані якого є основою для заповнення відповідної форми № 1 «Баланс».

На нашу думку, такій  підхід є правильним, він впорядковує  процес складання балансу підприємства та дозволяє забезпечити достовірність  показників балансу підприємства.

С. Зубілевич  [36] звертає увага на те, що в зв’язку з введенням в дію П(С)БО 30 «Біологічні активи» до активу Балансу додалося дві нові статті: «Довгострокові біологічні активи» та «Поточні біологічні активи».

Багато вітчизняних  науковців, серед яких Б. Гринів [33], В.Г. Козак [37], С.М. Гольцова [32], Л.І. Лавриненко [51] відмічають недосконалість форми балансу, а також змісту його окремих статей, крім того, на їх думку, баланс потребує вдосконалення для спрощення методики аналізу фінансового стану підприємства.

Ми, детально вивчивши думку  цих науковців, підтримуємо її та вважаємо необхідним вдосконалення  Форми №2 «Баланс».

Звіт про фінансові  результати складається відповідно до вимог і за формою, визначеною Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 [12].

Звіт про фінансові  результати,  як  зазначають  Н. Діброва [34],  Бутинець Ф.Ф. [28], Вериги Ю.А. [30], є головним джерелом інформації про результати господарської діяльності підприємства за звітний період. Важливість цієї форми, на їх думку, пов’язана з тим, що саме Звіт про фінансові результати дає можливість оцінити успішність діяльності підприємства, а також визначити за рахунок яких джерел здійснюється фінансування підприємства.

Крім того, важливість Звіту про фінансові результати, на нашу думку, полягає також в  тому, що в ньому відображається склад витрат, пов’язаних з основною діяльністю господарюючого суб’єкта.

Т. Кучеренко [47] зазначає, що складається Звіт про фінансові результати за даними скоригованого попереднього балансу і його показники беруть участь у формуванні даних форми № 1 «Баланс», форми № 3 «Звіт про рух грошових коштів», форми № 4 «Звіт про власний капітал». Кінцевим результатом складання Звіту про фінансові результати є визначення чистого прибутку чи збитку за звітний період.

С. Зубілевич [36] звертає увагу на те, що необхідність застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» вимагає включення до статті «Інші операційні доходи» доходу від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та доходу від зміни вартості біологічних активів, а до статті «Інші операційні витрати» - витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та  від зміни вартості біологічних активів

Питанням удосконалення  Звіту про фінансові результати присвятили свої дослідження вітчизняні вчені, а саме В.Г. Козак [37],  Л. Янчева [75], С.М. Гольцова [32], П.Я. Хомин [71].

Н.В. Прохар [60] з метою вдосконалення Звіту про фінансові результати навіть розробила власну форму цього Звіту, яка, на наш погляд, заслуговує на увагу і при деякому доопрацюванні може бути використана у практичній діяльності аграрних підприємств.

Разом з тим, не завжди можна погодитися із пропозиціями окремих науковців щодо пропонованих ними змін у зміст та методику обчислення показників Звіту про фінансові результати. Так, П.Я. Хомин [71] пропонує внести відповідні зміни у Звіт про фінансові результати, які стосуються назв статей даного звіту, зокрема: автор пропонує дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображати у звіті без податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань, відповідно вилучивши зі звіту дані статті. Крім того, пропонується замість показників «Валовий прибуток» і «Валовий збиток» у Звіті про фінансові результати відображати «Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та «Збиток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». На наш погляд такі пропозиції є недоречними, оскільки вони повертають до застарілих терміни, від яких відмовились при переході на міжнародні стандарти обліку та звітності.

Звіт про рух грошових коштів заповнюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 [13].

Сахарцева І.І. [62], Бутинець Ф.Ф. [28], Вериги Ю.А. [30] в своїх працях відмічають велике значення Звіту про рух грошових коштів для користувачів звітності. На їх думку цей Звіт надає інформацію про надходження і вибуття грошових коштів підприємства за видами його діяльності, що є дуже важливим для користувачів звітності.

О. Бірюкова [27, с.10] зазначає, що: «Разом з іншими формами фінансової звітності Звіт про рух грошових коштів дає змогу оцінити зміни в чистий активах, фінансовій структурі, включаючи ліквідність та платоспроможність, впливати на суми і час потоків грошових коштів з метою пристосування до умов та можливостей».

Ми підтримуємо думку  вітчизняних науковців, а також вважаємо, що Звіт про рух грошових коштів показує різницю між чистим прибутком, який відображається у Звіті про фінансові результати, і станом грошових коштів, а також результат від інвестиційної та фінансової діяльності.

С. Голов [31] рекомендує для заповнення Звіту про рух грошових коштів використовувати дані Балансу, Звіту про фінансові результати, Приміток до фінансової звітності, Головної книги, а також регістрів аналітичного обліку, в яких відображають інформацію рахунків грошових коштів та їх еквівалентів.

При цьому, Т. Кучеренко [49] наголошує, що складання Звіту про рух грошових коштів є дуже трудомістким. Особливу увагу слід приділяти заповненню рядків 080 «Зменшення (збільшення) оборотних активів» та 100 «Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань.

Разом з тим, на нашу думку, важким є також процес перевірки  правильності складання цієї форми  та співставлення з іншими формами  звітності.

В зв’язку з тим, що заповнення Звіту про рух грошових коштів є важким процесом М.А. Проданчук [59], Д. Свидерский [63], С.М. Гольцова [32] в своїх працях вносять пропозиції щодо вдосконалення методики складання цього звіту. Перш за все, вони пропонують визначати рух коштів в результаті операційної діяльності прямим методом, що, на нашу думку, є дуже правильним.

Форма Звіту про власний  капітал і методика його заповнення визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про  власний капітал», затвердженим наказом  Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 [14].

Звіт про власний капітал, на думку багатьох науковців [28, 62, 55], є дуже важливою формою звітності.

Крім того, вважає Т. Кучеренко [48], структура і склад Звіту про власний капітал передбачають розкриття причин, які протягом звітного року вплинули на структуру та величину власного капіталу підприємства. Графічно Звіт про власний капітал є оборотною відомістю з елементами шахової відомості в розрізі окремих видів власного капіталу підприємства та причин їх змін.

Ми підтримуємо думку  вітчизняних вчених щодо великого значення Звіту про власний капітал, а також вважаємо, що Звіт про власний капітал дуже зручний для проведення аналізу змін власного капіталу протягом звітного періоду.

О. Бірюкова [27] вважає, що в основу побудови Звіту про власний капітал покладено балансовий метод, тобто кожний елемент підраховується так: Сальдо на початок звітного періоду ± Зміни за звітний період = Сальдо на кінець звітного періоду.

І. Назарбаєва [55] звертає увагу на те, що основою для заповнення Звіту про власний капітал є регістри бухгалтерського обліку. При цьому використовуються обороти по субрахунках рахунків 42 «Додатковий капітал», 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)», рахунків 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 43 «Резервний капітал», 45 «Вилучений капітал», 48 «Неоплачений капітал», субрахунків 746 «Інші доходи від звичайної діяльності», 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій».