Система управління охороною праці

Робота з об'єктами підвищеної небезпеки  охоплює:

• планування робіт з безпечної експлуатації цих об'єктів, їх своєчасного ремонту та випробування;
• призначення, навчання і атестування персоналу, який відповідальний за безпечний стан і експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки;
• призначення, навчання і атестування виробничого персоналу, який обслуговує такі об'єкти і обладнання;
• розробка відповідних інструкцій;
• контроль за станом об'єктів підвищеної небезпеки.

Факторами, які визначають стан об'єкта підвищеної небезпеки, є:

• ступінь безпеки конструкцій, будови, обладнання споруди, приладів;
• ступінь безпечного розташування, експлуатації та оточення об'єктів, обладнання, машин, механізмів;
• соціально-психологічний та психофізіологічний стан обслуговуючого персоналу.

21. Доведення санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях у відповідності з нормативами, встановленими Міністерством охорони здоров'я і Міністерством праці і соціальної політики України, здійснюється за результатами атестації робочих місць і паспортизації їх санітарно-технічного стану.

Оцінка фактичного стану умов праці  за ступенем шкідливості і небезпеки  проводиться на основі гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

Нормалізація санітарно-гігієнічних  умов праці досягається усуненням  причин виникнення НВФ і ШВФ на робочих місцях і застосуванням ефективних засобів захисту; вдосконаленням устаткування, механізацією та автоматизацією виробничих процесів: утриманням у справному стані вентиляційних систем, кондиціонерів, систем опалення, освітлення тощо.

22. Забезпечення працівників засобами захисту безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, встановлення порядку їх видачі, зберігання і користування.

23. Оптимальні режими праці і відпочинку для працівників встановлюються з урахуванням специфіки їхньої праці, в першу чергу на роботах з підвищеними фізичними і нервово-емоційними навантаженнями, в умовах монотонності, впливу небезпечних та шкідливих факторів.

Надання працівникам пільгових  режимів праці і відпочинку згідно з нормативами, встановленими Міністерством праці і соціальної політики, передбачається колективним договором.

24. Лікувально-профілактичне обслуговування працівників, зайнятих постійно виконанням робіт із застосуванням речовин 1–4 класів небезпеки, проводиться відповідно до нормативних актів з охорони праці.

25. Організація санітарно-побутового обслуговування повинна передбачати забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями і пристроями відповідно до норм за групами виробничих процесів.

СНіП 2.09. 04-87, СН-245-71 "Санитарные нормы  проектирования промышленных предприятий".

26. Професійний відбір встановлює фізичну і психофізіологічну придатність працівників окремих спеціальностей (водій транспортних засобів, електромонтер тощо) до можливості безпечного виконання робіт.

27. Планування і фінансування робіт з охорони праці.

27.1. Робота з охорони праці здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначено завдання підприємству в цілому окремим структурним підрозділам, а також керівникам і спеціалістам.

27.2. Планування робіт здійснюється на основі:

• заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці і виробничого середовища;
• заходів, що передбачені колективним договором;
• заходів для усунення недоліків і виконання приписів органів нагляду і громадських організацій, комісій з охорони праці, уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці;
• заходів для усунення недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій.

27.3. Фінансування заходів з охорони праці здійснюється на рівні 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Суми витрат на охорону праці, що належать до валових витрат юридичної  чи фізичної особи, яка використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів  з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

28. Контроль за станом охорони праці.

28.1. Контроль за станом охорони праці включає:

• оцінку рівня НВФ і ШВФ на робочих місцях;
• виявлення порушень вимог законів та нормативних актів про охорону праці;
• перевірку усунення раніше виявлених порушень;
• перевірку виконання працівниками обов'язків з охорони праці;
• перевірку виконання планів робіт з охорони праці;
• перевірку забезпеченості працівників ЗІЗ і ЗКЗ.

28.2. Види контролю:

• з боку органів державного нагляду;
• з боку служби охорони праці;
• оперативний контроль керівниками та іншими посадовими особами підприємства;
• громадський контроль;
• комісіями підприємства, уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці.

Якщо на робочому місці під час  контролю виявлено одну або декілька можливих причин для виникнення нещасного випадку, то розгляд цих недоліків повинен проводитися з найбільш жорсткими вимогами до винної особи. Все, що добре закінчується, на другий день забувається.

29. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці.

29.1. Оцінка стану охорони праці і результатів профілактичної роботи здійснюється за прийнятими на підприємстві показниками. Як джерело вихідної інформації використовуються:

• акти про нещасні випадки, звіти про виробничий травматизм;
• паспорти санітарно-технічного стану умов праці і карти умов праці на робочих місцях, матеріали атестації робочих місць;
• журнали оперативного контролю за станом охорони праці структурного підрозділу;

29.2. Узагальнені дані про стан охорони праці і результати профілактичної роботи підготовляються службою охорони праці і підлягають обов'язковому розгляду та аналізу на всіх рівнях управління підприємства.

30. Стимулювання роботи з охорони праці, спрямоване на підвищення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних умов праці здійснюється відповідно до Положення, існуючого на підприємстві, в якому визначаються конкретні показники, умови, види і форми стимулювання працівників за активну участь та ініціативу в реалізації заходів щодо підвищення безпеки праці і за роботу без порушень правил безпеки, а також заходи впливу на порушників.

30.1. Для підвищення відповідальності працівників за дотримання вимог нормативних актів про охорону праці можуть використовуватися талони попередження, вилучення і видача яких здійснюється відповідно до існуючого на підприємстві порядку.

Література

1. Довідник з охорони праці сільського інженера.
2. Бєліков А. С., Дмитрюк С. П. Основи охорони праці. 2007