Голосовий апарат – основний інструмент роботи перекладача. Профілактика захворювань голосового апарату

Міністерство  освіти та науки України 
Київський національний лінгвістичний університет

 

 

 

 

 

 

Реферат 
З безпеки життєдіяльності

 

 

 

На тему: Голосовий  апарат – основний інструмент роботи перекладача. Профілактика захворювань  голосового апарату.

 

 

 

 

 

 

Студентки 1 курсу 
Групи ПА 18-13 
Факультету перекладачів 
Кубанової Катерини Вячеславівни

 

 

 

 

Київ 2013

План

 

1. Будова голосового апарату
2. Голосовий апарат і мова.
3. Хвороби голосового апарату.
4. Профілактика захворювань голосового апарату.
5. Мої висновки
6. Список використаної літератури.

 

 

 

 

1. Будова голосового апарату

 

Голосовий апарат - сукупність органів, що у голосоутворенні. Складається з трьох основних частин: легень з системою вдихательних і видихательних м'язів, гортані з голосовими скадкамі і системи повітряних порожнин, що грають роль резонаторів і випромінювачів звуку.

 

Голосовий апарат людини складається  з трьох головних частин:

 

• легкі, що є надувними повітряними резервуарами
• дихальні шляхи – бронхи і трахея, тобто дихальне горло
• діафрагма – м’яз, яка відділяє грудну порожнину від порожнини животика і прикріплена частиною до нижніх ребер, частиною до хребта. У стані спокою (під час видиху) діафрагма піднімається нагору двоголовим куполом, при вдиху вона ущільнюється, опускається, і легені наповнюються повітрям. Уміння керувати діафрагмою надзвичайно принципово для співаків. І навіть не треба і говорити про те, що завдяки її активності у проф вокалістів є такі властивості, як опора дихання, співоче вібрато та ін

У диханні також  беруть роль м’язи

• черевного преса, які чинять тиск на діафрагму при видиху
• міжреберні м’язи грудної клітини, від скорочення одних з яких відбувається стиснення грудної клітини, від скорочення інших – розширення і вдих.

Горло являє собою трубку, яка з’єднує трахею з горлом. Мало хто знає те, що вона займає передню частину шийки.

Зовнішні м’язи горла піднімають, опускають або фіксують горло. Безсумнівно, варто згадати те, що ці характеристики горла надзвичайно важливі особливо для оперних співаків.

Внутрішні м’язи служать для виконання подиху і голосоутворення.

Головними для утворення голосу є справжні голосові зв’язки – складки, коливання яких і викликають виникнення звуку.

У помірному стані голосові зв’язки  утворюють трикутний отвір – голосову щілину, через яку вільно проходить повітря. 

Резонаторна область (частина трахеї, ротова область і носоглотка), головні властивості якої:

• посилення звуку голосових зв’язок;
• творення тембру голосу.

 

 

2. Голосовий апарат і мова.

 

Пройшовши глотку, повітря  потрапляє вгортань. Відповідно до своїх функціональних можливостей  вона має лійкоподібну форму і  складається з дев'яти напіврухомо сполучених хрящів, найбільшими з яких є щитоподібний, надгортанний (надгортанник), перснеподібний. Така будова гортані дає змогу легко зміщуватися хрящам під час ковтання, розмови, кашлю тощо.

Порожнина гортані вистелена  слизовою оболонкою і містить  рецептори. У разі випадкового їх подразнення шматочками їжі, різними  твердими або рідкими речовинами та газовими сумішами, а також унаслідок  запальних процесів виникає захисний дихальний рефлекс - кашель. Це різкий рефлекторний видих через рот. Завдяки  кашлю порожнина гортані очищається, що дає змогу захистити інші органи дихання.

Гортань - не тільки частина  дихальної системи, а й орган  утворення голосу. В гортані натягнуті  дві голосові зв'язки, що складаються  з еластичних пружних волокон, розташованих паралельно одне до одного. Між голосовими зв'язками є голосова щілина. Натяг  голосових зв'язок змінюється завдяки  скороченню або розслабленню прикріплених до них м'язів. При цьому голосова щілина може звужуватися або розширюватися.

Голос утворюється тільки тоді, коли видихуване повітря проходить  через голосову щілину, яка при  цьому звужується. Натягнуті зв'язки починають коливатися, і виникає  звук. Коли людина мовчить, то голосові зв'язки розходяться, голосова щілина набуває вигляду рівностороннього трикутника. Голосові зв'язки можуть робити від 80 до 10 000 коливань за секунду.

Висота голосу людини залежить від довжини голосових зв'язок. Чим коротші голосові зв'язки, тим  більша частота їхніх коливань і  тим вищий голос. У жінок голосові зв'язки коротші, ніж у чоловіків, тому жіночий голос вищий. Відтінки голосу залежать від резонаторів, роль яких виконують порожнини рота, носа, носоглотки, глотки.

У період статевого дозрівання у хлопчиків відбувається «мутація»  голосу, коли гортань росте швидко, а нервова регуляція м'язів і  зв'язок перебудовується повільніше. Тому підліток розмовляє то басом, то високим голосом. У цей період не можна перенапружувати голосові зв'язки, голосно розмовляти, слід оберігати гортань від застуди. 
Отже, гортань виконує дві важливі функції: повітроносну і голосоутворювальну.

Пройшовши гортань, повітря  потрапляє в трахею. Це дихальна трубка, утворена з хрящових півкілець, з'єднаних між собою зв'язками.

На рівні п'ятого грудного хребця нижній кінець трахеї поділяється  на два бронхи: правий і лівий.

Бронхи складаються з  хрящових кілець, які запобігають  закриттю їхнього просвіту. Вони входять  у праву і ліву легені. Бронх, що входить у праву легеню, поділяється на три гілки (відповідно до кількості часток легені). Бронх, який входить у ліву легеню, поділяється на дві гілки. У кожній легені бронхи розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево легені.

Найменші складові бронхів  називають бронхіолами. Вони закінчуються легеневими пухирцями (альвеолами), на тонких стінках яких є вип'ячування, вкриті густою сіткою кровоносних капілярів малого кола кровообігу.

 

 

 

3. Хвороби голосового апарату

Хвороби голосового апарату, пов'язані  з порушеннями голосової функції, мають різні причини. Найчастіше причиною порушення функцій голосового апарату є гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів: ангіни (тонзиліт), гострий нежить (риніт), запалення глотки (фарингіт), гортані (ларингіт), трахеї (трахеїт), бронхів (бронхіт). До захворювань, пов'язаних з підвищеною експлуатацією голоси, також відноситься крововилив у голосову складку. Воно настає при різкiй напрузі (крику, форсування). Дисфонія - розлад голосоутворення, що протікає в формі ослаблення діяльності голосових складок (незмикання), або в спазматичнiй формі. Як правило, це результат перенапруги нервової системи, посиленою голосовою діяльнiстю, часто протікає на тлі якої-небудь інфекції.

Ангіна - гостре інфекційне захворювання, яке характеризується запаленням зокрема обох піднебінних мигдаликів, слихової оболонки горла, лімфаденоїдного глоткового кільця, що спричиняється деякими мікроорганізмами, здебільшого стрептококом, стафілококом та пневмококом.

Риніт (нежить) – запальний процес в слизовій оболонці порожнини носа. Проявляється набряком і закладенням носа, відділенням з носа рясно слизового секрету, печінням, лоскотання і царапаньем в носовій порожнині, погіршення нюху. Гостра форма риніт може перейти в хронічну, що веде до розладу дихальної функції і змінам у легенях і серці. Можливе поширення запалення на інші відділи дихальної системи, розвиток синуситу, отиту, ларингіту, фарингіту, трахеїту, бронхіту, пневмонії.

Фарингіт – гострий або хронічний запальний процес у слизовій оболонці задньої стінки глотки, частіше вірусної або бактеріальної природи. Часто поєднується з тонзилітом. Проявляється першением, відчуттям «грудки» і болем у горлі, що підсилюється при ковтанні, сухим кашлем, підвищенням температури. У більшості випадків можливе повне лікування, можливий перехід гострого процесу в хронічний. Рідше можуть виникнути грізні ускладнення: ревматичне ураження серця і суглобів.

Ларингіт — це запалення слизової оболонки і підслизового шару горла і трахеї. Найчастіше ларингіт виникає як наслідок інших простудних хвороб (риніту, тонзиліту) або інфекційних (коклюш, скарлатина, кір). 

Трахеїт - запалення трахеї. Незважаючи на те, що трахея відноситься до нижніх дихальних шляхах, МКБ відносить трахеїт до захворювань верхніх дихальних шляхів. Зрідка трахеїт проходить ізольовано, найчастіше він приєднується до риніту, фарингіту, ларингіту, бронхіту, утворюючи рінофарінготрахеіт, ларинготрахеїт, трахеобронхіт.

Бронхіт - захворювання дихальної системи, при якому в запальний процес втягуються бронхи. Входить до десятки найпоширеніших причин звернення за медичною допомогою. У більшості випадків гострого бронхіту його причиною є інфекція, наприклад вірусна або бактеріальна, і потрібне лікування антибіотиками

 

4. Профілактика захворювань голосового апарату.

Для попередження різних голосових  розладів дуже важлива охорона і  виховання голосу з раннього дитинства. Кожен повинен знати, що розвиток голосу йде поступово, що дитячий  голосовий апарат ще слабкий і  форсування голосу може завдати непоправної  шкоди. Крикливий спів у діапазоні, що не відповідає дитячому голосу, викликає перенапруження голосового апарату, що може призвести до функціональних і  органічних порушень.

В профілактиці захворювань голосового апарату (глотки і гортані) майже найголовніше – вільне, незатруднене носове ди-хання. Тому завжди потрібно долікувати захворювання гостро-го риніту (нежить). 
 
Пам'ятайте,що куріння, алкоголь, гостра їжа – вороги голосу. 
 
В холодну і сиру погоду не можна виходити на вулицю зра-зу після інтенсивного голосового навантаження. Вдихання холо-дного повітря через рот – є частою причиною гострого запален-ня голосових шляхів. 
 
Загальному укріпленню організму, як відомо, сприяє гар-тування за допомогою водних процедур, заняття фізичною культурою та спортом. Також корисні і місцеві загартовуючі процедури – полоскання, орошення горла морською водою, від-варом лікарських трав.

Найбільш поширений наступний простий склад для полоскання і орошення: на стакан води 1-2 краплі йоду і повареної солі на кінчик ножа. 
 
Можна також приготувати відвар з сухої ромашки. 
 
Для орошення придатний звичайний пульверизатор для розприскування духів. Поступово знижуйте температуру відва-ру. Спочатку його температура не повинна бути нижчою 25-28°С, через кожні 5-7 днів знижуйте температуру відвару на 1°С, довівши до 20-16°С. Тривалість курсу біля 2-3 місяців. Полоскати та орошувати горло бажано ранком і ввечері після їди. 
 
Більшість хворих раком гортані становлять чоловіки, то зловживають спиртними напоями, курять, старші 40 років, які мають контакт з нафтопродуктами... У жінок рак гортані зустрі-чається в 10 разів рідше ніж у мужчин. Це пов'язано з поши-ренням куріння серед жінок. Лікування раку гортані в ранній стадії, коли ще немає метастазів в інші органи приносить хоро-ший ефект. 
 
Крім того, якщо пухлина невелика, можливе проведення променевого лікування, або невеликої операції. Після таких час-ткових операцій хворий продовжує майже нормально розмов-ляти, дихає і харчується звичайним шляхом.

 

5. Мої висновки

До нижніх дихальних шляхів належать гортань, трахея, бронхи. Гортань - не тільки повітроносний орган, а й орган утворення голосу. Бронхи - це теж повітроносний орган, через який повітря проходить безпосередньо до легенів.

Голос є невід'ємним компонентом  процесу комунікації. Мовне спілкування  не може повноцінно здійснюватися при  порушенні голосоведення. Розлади голосу різного генезу ускладнюють, як процес відтворення мови самим мовцем, так і сприйняття її оточуючими. Найбільш схильні до розладів голосу особи голосoмовних професій, які не володіють навичками правильної голосоподачі. Неправильна техніка голосоведення і, як наслідок цього, перенапруження голосового апарату є поширеними причинами виникнення порушень, які можуть спричинити за собою професійну непрацездатність.

Голос - це унікальне явище, завдяки  якому людина отримує можливість висловлювати свої думки, спілкуватися з оточуючими його людьми. Тривалий розлад голосової функції веде до утруднення міжособистісних відносин, порушення процесу соціальної адаптації, що негативно позначається на загальному розвитку, нервово-психічний стан і  формування особистості дитини. Весь хід нормального розвитку голосy протікає за строго певним закономірностям, при яких кожне вже сформувався ланка є свого роду базою для повноцінного формування наступного. Тому випадання якоїсь однiї ланки (або відхилення від норми в його розвитку) перешкоджає нормальному розвитку та інших, «надбудованих» над ним, ланок.

Кожна людина повинна піклуватися  про своє здоров’я, сис-тематично двічі на рік проходити профілактичні огляди. Твере-зий спосіб життя являється однією з мір профілактики ново-утворень гортані.

6. Список використаної літератури

 

1. Біологія. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.
2. Ємельянов В. В. Розвиток голосу. -  Вид-во «Лань», 2006р.
3. Орлова О. С. Порушення голосу. – Вид-во: М: АСТ/ Астрель/ Владимир: ВКТ, 1999р. 
4. Улезько  Г. М. Гігієна голосу, 1985р.
5. Лаврова Е.В. Порушення голосу: учбовий посібник для студ. вищ. навч. закладів / Е.В.Лаврова, О.Д. Коптева, Д.В. Уклонська. - М.: Издательский центр "Академия", 2006р.
6. Панкова В.Б. Професійні захворювання гортані. 1997р.