Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июня 2013 в 01:07, курсовая работа
Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викликані процесами усередині землі. Час від часу на окремих ділянках земної кори, у зв'язку з глибинними фізичними і хімічними процесами, які відбуваються всередині, виникають напруження. Вони можуть бути викликані зближенням чи розходженням окремих плит земної кори або вертикальними рухами певних її блоків. Накопичуючись протягом більш-менш тривалого часу, напруження зрештою розряджаються шляхом стрімких і миттєвих переміщень ділянок земної кори.
Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування. Фахівці оцінюють середні річні збитки від землетрусів близько 70 млрд. дол.
Вихідні дані варіанту …………………………………………………………...3
Розділ1. Визначення впливу вражаючих факторів НС при землетрусах…….......4
1.1 Землетрус та його різновиди………………………………………………….4
1.2 Визначення характеристик небезпечних геологічних процесів……………5
1.3 Попередження можливих наслідків при землетрусах……………………....8
Розділ 2.Визначення впливу вражаючих факторів при техногенних вибухах…………………………………………………………………………………10
2.1 Визначення характеристик вражаючих факторів техногенних вибухів………………………………………………………………………………….10
2.2 Визначення параметрів ударної хвилі при вибуху ППС у приміщені…………13
2.3 Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибухах ППС…….14
2.4 Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж ……………………………………………………………………………15
Розділ 3.Визначення наслідків радіаційного ураження ………………………….17
3.1 Поняття радіаційного ураження………………………………………………17
3.2 Визначеннявпливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин…………..18
Розділ 4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР…………………………………………………………………………….22
4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування…………………………………..22
4.2 Аварійне прогнозування……………………………………………………….25
Список використаної літератури…………………………………………………31
Додатки…………………………………………………………………………….
5. Наказ Міністерства
України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків
Додаток 1
Таблиця 1.1. Збільшення бальності для різних ґрунтів
Тип ґрунту |
Збільшення ΔIз (ΔIм) |
Граніт |
0 |
Вапняк |
0,52 |
Щебень, гравій, галька |
1,36 |
Напівскельний (гіпс) |
0,92 |
Піщаний |
1,6 |
Глинистий |
1,61 |
Насипний, пухкий |
2,6 |
Таблиця 1.2. Сейсмічна шкала (схематизована)
Бал |
Тип (назва) землетрусу |
Стисла характеристика |
1 |
Непомітний |
Відзначається тільки сейсмічними приладами. |
2 |
Дуже слабкий |
Відчувається окремими людьми в стані повного спокою. |
3 |
Слабкий |
Відчувається лише невеликою частиною населення. |
4 |
Помірний |
Розпізнається по легкому деренчанню та коливанню речей, посуду, шибок, скрипу дверей. |
5 |
Досить сильний |
Загальний струс будинків, коливання меблів. Тріщини в шибках і штукатурці. Пробудження сплячих. |
6 |
Сильний |
Відчувається всіма. Відколюються шматки штукатурки, легкі ушкодження будинків. |
7 |
Дуже сильний |
Тріщини в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні та дерев'яні будівлі залишаються цілими. |
8 |
Руйнівний |
Тріщини на крутих схилах, сирому ґрунті, пам'ятники зрушуються. Сильні ушкодження будинків. |
9 |
Спустошливий |
Сильне ушкодження кам'яних будинків, зсуви, обвали. |
10 |
Нищівний |
Руйнування кам'яних будівель великі тріщини в ґрунті, зсуви та обвали, скривлення залізничних рейок. |
11 |
Катастрофа |
Повне руйнування кам'яних будівель широкі тріщини в землі, численні зсуви та обвали. |
12 |
Сильна катастрофа |
Жодне спорудження не витримує. Зміна рельєфу місцевості. |
Таблиця 1.3. Класифікація будинків і споруд за сейсмостійкістю
Тип будинків і споруд за сейсмостійкістю |
Характеристики будинків |
Сейсмостій- кість Iс, бали | |
А |
А1 |
Безкаркасний будинок з |
4 |
|
|
А2 |
Будинки з сирцевої цегли на фундаменті |
4,5 |
Б |
Б1 |
Будинки з дерев'яним каркасом з легкими перекриттями |
5 |
Б2 |
Будинок з паленої цегли або бетонних блоків |
5,5 | |
В |
В1 |
Дерев'яні будинки, рубані в «лапу» |
6 |
В2 |
Залізобетонні каркасні та великопанельні будинки |
Таблиця 1.4. Імовірність отримання будинками ушкоджень різного ступеня,
|
Бали* |
Ступінь ушкодження | |||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
0 |
0,9 |
0,1 |
||||
1 |
0,4 |
0,5 |
0,1 |
|||
2 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,1 |
||
3 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,1 |
||
4 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,1 | ||
5 |
0,1 |
0,3 |
0,6 | |||
6 |
0,1 |
0,9 | ||||
Таблиця 1.5. Швидкість поширення повздовжніх і поверхневих хвиль
Тип ґрунту |
Vnовз, км/с |
Vпов, км/с |
Граніт |
6,9 |
5,6 |
Осадові породи |
6,1 |
5,5 |
Піщаний, вапняк |
1,5...5,6 |
4 |
Напівскельні (гіпс, мергель, глинисті сланці) |
1,4...3,6 |
1 |
Великоуламкові (галька, гравій, щебень) |
1,1...2,1 |
1,5 |
Насипні ґрунти |
0,2...0,5 |
0,35 |
Пісок |
0,7...1,6 |
1,2 |
Глина, суглинок, супісок |
0,5...1,5 |
1 |
Таблиця 1.6. Імовірність загальних ( ) і незворотних ( ) втрат людей
Втрати людей |
Ступінь ушкодження будинків | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
|
0,00 |
0,00 |
0,05 |
0,50 |
0,95 |
|
0,00 |
0,00 |
0,01 |
0,17 |
0,65 |
Додаток 2
Таблиця 2.1. Ступінь ураження незахищених людей ударною хвилею
DРФ , кПа |
Ступінь ураження |
>100 |
Смертельні (незворотні) |
60-100 |
Важкі ураження (контузії) |
40-60 |
Середні ураження (кровотечі, вивихи, струси мозку) |
10-40 |
Легкі ураження (забиті місця, втрата слуху) |
<10 |
Безпечна відстань |
Таблиця 2.2. Ступені руйнувань об'єктів в залежності від величини надлишкового тиску DРф ударної хвилі, кПа
Найменування елементів об'єкту |
Ступінь руйнування | ||
сильне |
середнє |
слабке | |
Будинок з металевим каркасом |
50-30 |
30-20 |
20-10 |
Цегляні будинки |
30-20 |
20-12 |
12-8 |
Дерев’яні будинки |
30-20 |
20-10 |
10 |
Цистерни з/д |
90-60 |
60-40 |
40-20 |
Вантажна машина |
>50 |
50-40 |
40-20 |
ЛЕП |
120-80 |
70-50 |
40-20 |
Трубопроводи наземні |
>130 |
130-50 |
50-20 |
- на естакаді |
50-40 |
40-30 |
30-20 |
Резервуари ГЗМ наземні |
100-50 |
50-30 |
30-10 |
- підземні |
200-100 |
100-50 |
50-30 |
ТЕС |
25-20 |
20-15 |
15-10 |
Водонапірна башта |
60-40 |
40-20 |
20-10 |
Таблиця 2.3. Характеристики деяких ГПС і ППС
Речовина |
Формула |
Молярна маса, г/моль |
Теплота пожежі Q0 кДж/м2 × с |
Ацетон |
С3Н6О |
42 |
1200 |
Ацетилен |
С2Н2 |
26 |
- |
Бензол |
С6Н6 |
78 |
2500 |
Бензин (октан) |
С8Н18 |
114 |
1780…2200 |
Метан |
СН4 |
16 |
2600 |
Пропан |
C3H8 |
44 |
2800 |
Метиловий спирт |
СН3ОН |
32 |
1780…2200 |
Етиловий спирт |
С2Н5ОН |
46 |
8200…10000 |
Мазут |
- |
- |
1300 |
Деревина |
- |
- |
260 |
Пиломатеріали |
- |
- |
150 |
Таблиця 2.4. Граничні значення інтенсивності теплового випромінювання для людини
Граничне значення І, кДж/м2×c |
Час | |
до початку больових відчуттів, c |
до появи опіків (почервоніння, пухирів ), c | |
30 |
1 |
2 |
22 |
2 |
3 |
18 |
2,5 |
4,3 |
11 |
5 |
8,5 |
10,5 |
6 |
10 |
8 |
8 |
13,5 |
5 |
16 |
25 |
4,2 |
15…20 |
40 |
2,5 |
40 |
45 |
1,5 |
Тривалий період (1…2 години) | |
1,25 |
Безпечний І* | |
Таблиця 2.5. Граничні значення теплового імпульсу, що не приводять до займання або стійкого горіння різноманітних матеріалів
Найменування матеріалів |
Тепловий імпульс, кДж/м2
| |
Займання, обвуглювання |
Стійке горіння | |
Папір газетний |
- |
130-170 |
Папір, білий |
340-420 |
630-750 |
Сухе сіно, солома, стружка |
340-500 |
710-840 |
Хвоя, опале листя |
420-590 |
750-1100 |
Бавовняно-паперова тканина: темна кольору хакі світла |
250-420 340-590 500-750 |
590-670 670-1000 840-1500 |
Резина автомобільна |
250-420 |
630-840 |
Брезент наметочний |
420-500 |
630-840 |
Брезент білого кольору |
1700 |
2500 |
Дерматин |
200-340 |
420-690 |
Дошки соснові (сухі, не пофарбовані) |
500-670 |
1700-2100 |
Дошки пофарбовані в білий колір |
1700-1900 |
4200-6300 |
Дошки темного кольору |
250-420 |
840-1200 |
Крівля м’яка (толь, руберойд) |
590-840 |
1000-1700 |
Черепиця червона (оплавлення) |
840-1700 |
- |