Ревитализация чернобыльской зоны. Разработка обьектов туристической инфраструктуры

Проникновение на охраняемые территории, территории действующих промышленных зон и зон, не созданных для  нахождения в них людей (инфильтрация)

Этот вид индустриального туризма  наиболее экстремальный и требует  серьезной подготовки, экипировки и  высокого уровня авантюризма, так как  связан с серьезными опасностями. Часто  такая деятельность сопряжена с  нарушением законов, что иногда еще  больше возбуждает искателей приключений, а надписи на табличках типа «посторонним вход запрещен», «выхода нет», «пожарный  выход», «предъяви пропуск» и «опасность, не входить» становятся прямыми указаниями к действию. Главной целью становится получение адреналина и особое психическое  удовлетворение от посещения закрытых для посторонних зон.

Пассивный и коммерческий индустриальный туризм

Многие  люди далеки от желания активно исследовать  объекты и нелегально проникать  на их территорию и удовлетворяются  созерцанием индустриальных пейзажей и объектов промышленной архитектуры со стороны или экскурсиями на действующие объекты промышленности. Для них организуются специальные туры в разные города мира. В Российской Федерации этот вид туризма развит слабо, в отличие от стран Европейского союза и Северной Америки, где он имеет весьма широкое распространение. Также существуют специальные туры для бизнесменов, интересующихся промышленностью и находящихся в поиске выгодного вложения средств в производство. Такой вид туризма также называют индустриальным.

Психогеография

Сегодня под термином «психогеография» подразумевают изучение точных законов  и специфических эффектов территориального окружения, сознательно организованного  или нет, оказывающих действие на эмоции и поведение индивида. Термин предложен в 1953 году участником «Леттристского Интернационала» Иваном Щегловым в  его статье «Свод правил нового урбанизма». Изучающие психогеографию считают, что городской ландшафт, с которым  волей или неволей почасту  и подолгу сталкивается большинство  людей навязывает определенный способ взаимодействия со средой — повседневные маршруты, привычные чувства. Основным методом таких исследований является т. н. «дрейф» (dérive) — техника быстрого прохода через меняющуюся атмосферу, средство субъективного преображения городского пространства. Ее целями могут быть отрешение от обычных мотивов для передвижения, исследование района, эмоциональная дезориентация участника.

урбанизм

В данном контексте урбанизм (от лат. urbanus городской) стоит рассматривать как любовь к городским пейзажам, сформировавшимся в результате расширения, развития или наоборот, прихода в упадок городских территорий. Объектами особого вдохновения могут стать здания определенной архитектуры. Например, в России это может быть архитектура в стиле сталинский ампир,конструктивизм. Многие творческие люди вдохновляются видами на ЛЭП, железнодорожные развязки и депо, атмосферой спальных районов, городских колодцев, тупиков, странных и необычных мест, давно неиспользуемых дорог, и вообще неофициозной жизнью города. В странах Европейского союза действуют туристические фирмы, предлагающие туры по неафишируемым уголкам европейских городов

   - экологическая  ситуация, радиоактивное загрязнение  

ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ АЭС (Украина). 31.03.2011 - РИА Новости. Андрей Лубенский. Ситуация в зоне отчуждения ЧАЭС стабильна и не вызывает опасений, заявил руководитель Государственного агентства по управлению зоной отчуждения Владимир Холоша.

"Ситуация  в зоне отчуждения, где мы находимся,  территория которой 2600 квадратных  километров, стабильная и экологическая  ситуация не вызывает опасений", - сказал Холоша в четверг на  пресс-конференции для иностранных  журналистов на Чернобыльской  АЭС.

Он  отметил, что сейчас идет весенний паводок  по речке Припять, однако состояние  воды также в норме. "Концентрацию активности в воде мы замеряем. Норма - 2 тысячи беккерелей. Мы имеем 130 беккерелей на 1 кубометр, то есть ниже норматива, и это не питьевая вода, а речная", - сказал он. По словам Холоши, это свидетельствует  о том, что система защиты Припяти  и Днепра работает эффективно.

Катастрофа  на украинской Чернобыльской АЭС  произошла 26 апреля 1986 года. Взорвался  четвертый энергоблок станции. В  результате территория в радиусе 30 километров подверглась радиоактивному заражению, от радиоактивного загрязнения пострадали 19 российских регионов с территорией почти 60 тысяч квадратных километров и с населением 2,6 миллиона человек, 46,5 тысячи квадратных километров территории Белоруссии (23% от общей площади). Общая площадь радиационного загрязнения Украины составила 50 тысяч квадратных километров в 12 областях.

1.3 Законодательная база

В апреле 2011 года Кабинет министров Украины издал распоряжение сократить зону отчуждения вокруг Чернобыльской АЭС.

 Законодательство  Украины по вопросам Чернобыля и  радиационной защиты   

Законы Украины   

ПРО ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ЗАЗНАЛА  РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВНАСЛІДОК  ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ  
   (Вводиться в дію Постановою ВР № 795-12 від 28.02.91, ВВР 1991, № 16, ст.199)  
   Чорнобильська катастрофа створила на значній території України надзвичайно небезпечну для здоров'я людей і навколишнього природного середовища радіаційну обстановку. Україну оголошено зоною екологічної катастрофи. Усунення наслідків цієї катастрофи залежить від законодавчого визначення правового режиму різних за ступенем радіоактивного забруднення територій і заходів щодо його забезпечення. Закон регулює питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах. Закон закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи. (Преамбула в редакції Закону № 1991-12 від 17.12.91)  
   Стаття 12. Види діяльності, заборонені у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення  
   Землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення виводяться з господарського обороту, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель.  
   У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:

·  постійне проживання населення;

·  здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; (Абзац третій частини другої статті 12 в редакції Закону № 2530-12 від 01.07.92)

·  перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу, а також залучення до роботи осіб без їх згоди; (Абзац четвертий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 182/97-ВР від 04.04.97)

·  вивезення за межі зон без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівля і вивезення рослинних кормів, лікарських рослин, грибів, ягід та інших продуктів побічного лісокористування, за винятком зразків для наукових цілей; (Абзац п'ятий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1991-12 від 17.12.91)

·  винесення або вивезення із зон будівельних матеріалів і конструкцій, машин і устаткування, домашніх речей тощо без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і дозиметричного контролю;

·  ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності, а також будівництво без спеціального дозволу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; (Абзац сьомий частини другої статті 12 в редакції Закону № 2530-12 від 01.07.92)

·  випасання худоби, порушення середовища перебування диких тварин, спортивне та промислове полювання та рибальство;

·  перегін тварин, сплав лісу. В'їзд на територію зони і виїзд з неї здійснюється тільки за спеціальними перепустками з обов'язковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів. Транзитний проїзд усіх видів транспорту здійснюється за спеціальними перепустками, що видаються Адміністрацією зони; (Абзац дев'ятий частини другої статті 12 в редакції Закону № 157/95-ВР від 28.04.95)

·  будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки;

·  перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінювання або щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки вони є професійно хворими. (Частину другу статті 12 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 157/95-ВР від 28.04.95)  
   Порядок застосування положень цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України. (Стаття 12 доповнена частиною третьою згідно із Законом № 1991-12 від 17.12.91) 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 
   ПРО ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ВІД ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ  
    ВР України , Закон № 15/98-ВР від 14.01.98  
   Цей Закон спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і відшкодування шкоди. 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 
   ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ  ТА РАДІАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ  
   ВР України , Закон № 39/95-ВР від 08.02.95  
   Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.  
   Стаття 4. Основні принципи радіаційного захисту  
   Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:

·  не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;

·  величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;

·  опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж. 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 
   ПРО ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОДАЛЬШОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗРУЙНОВАНОГО ЧЕТВЕРТОГО ЕНЕРГОБЛОКА ЦІЄЇ АЕС НА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНУ СИСТЕМУ  
   Метою цього Закону є регулювання особливостей правовідносин під час подальшої експлуатації та дострокового зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич, а також особливостей оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, здійснення діяльності яких пов'язане з цим.  
   Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

·  зняття з експлуатації енергоблока Чорнобильської АЕС - комплекс заходів після вилучення ядерного палива з установки, виконання яких робить неможливим її використання у цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку населення та довкілля;

·  припинення експлуатації енергоблока Чорнобильської АЕС - заключний етап експлуатації енергоблока, який реалізується після прийняття рішення про зняття його з експлуатації та протягом якого він приводиться до стану, коли ядерне паливо відсутнє на його території або, перебуваючи в межах цієї території, розміщене тільки у сховищах відпрацьованого ядерного палива, призначених для його тривалого безпечного зберігання. 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

 
   ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ  
   ( Вводиться в дію Постановою ВР N 797-12 від 28.02.91, ВВР 1991, N 16, ст.201 )  
   Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.  
   Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. (Преамбулу доповнено абзацом другим згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 )  
   Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.  
   Такими зонами є:  
    1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році; ( Офіційне тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 2 див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2000 ( v012p710-00 ) від 25.10.2000 )  
    2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;  
    3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;  
    4) зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період. ( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 )  
    Додаткові критерії забрудненості грунту радіонуклідами можуть встановлюватись Національною комісією радіаційного захисту населення України з наступним затвердженням Верховною Радою України. ( Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 )