Передумови виникнення та історичні шляхи розвитку видів творів мистецтв та їх зв’язок з колористикою інтер’єрів

Стародавні єгиптяни і греки відчували величезну радість від багатоцвіття форм . У Китаї вже в найдавніші часи було багато чудових живописців. Один з імператорів династії Хань в 80-ті роки до нашої ери влаштовував цілі склади - музеї зібраних ним картин , схиляючись перед їх красою і барвистістю .

В епоху Тан ( 618-907 ) в Китаї виникли стінний розпис та розпис по дереву , що відрізнялися особливою яскравістю. У цей же час були відкриті нові жовті , червоні , зелені та сині глазурі для кераміки. В епоху Сун ( 90-1279 ) почуття кольору стало надзвичайно витонченим. Колір в живописі придбав безліч різноманітних відтінків і з його допомогою прагнули до досягнення натуралістичності . У кераміці з використовували безліч кольорових глазурей раніше невідомої краси, як , наприклад , краси кольору морської води або місячного світла .

У Європі збереглися яскраво забарвлені поліхромні римські і візантійські мозаїки першого тисячоліття християнської ери. Мистецтво мозаїки засноване на особливому ставленні до можливостей кольору , бо кожний колірний ділянка складається з безлічі точкових частинок , і цвнт кожної з них вимагає ретельного підбору . Равеннського художники V- VI століть вміли створювати різноманітні ефекти за допомогою взаємодоповнюючі кольорів. Так , мавзолей Галли Плацидии оповитий дивовижною атмосферою сірого кольору. Це враження досягається завдяки тому , що сині мозаїчні стіни інтер’єра висвітлюються помаранчевим світлом, що йде з вузьких алебастрових вікон , пофарбованих у цей колір . Помаранчевий і синій - додаткові кольори , змішування яких дає сірий колір.

Ї

Висновок

Кожен історичний період привносив в наше сьогоднішнє життя щось нове. Кожній епосі були властиві свої уявлення і погляди на зовнішнє і внутрішнє убрання житлових приміщень. Адже стиль інтер'єру – це обличчя людини, що живе в цьому будинку. Вже з того, що було накопичене століттями, кожний з нас облаштовує свій будинок так, як йому це зручно. Адже саме уявлення про красу мінялося так само, як мінялися епохи. Але не забуватимемо про те, що практично кожній епосі в нелегкій і барвистій історії людини була властива своя колірна гамма, своя мода і свій стиль. Історичним епохам відповідали свої погляди і уявлення про зовнішній і внутрішній інтер'єр архітектурної споруди, наближеність до природи, значність споруд, що показують високе положення в суспільстві.

Використана література

1. Тайлор Э. Первобытная культура. — М., 1989.
2. Визначення Короткого енциклопедичного словника з культури, К.2003
3. Лотман Ю. М. Про мистецтво. СПб., 1998.
4. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. —М.: Прогресс, 1971.—392
5. Агостон. Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне. М.1982г.