Особливості функціонування системи крові у різні вікові періоди та її функції

    Лейкоцитопоез. З мієло-моноцитарної стовбурової клітини утворюється клітина, яка дає початок двом лейкоцитарним лініям. Одна з них унаслідок багаторазового поділу завершується утворенням моноцитів і далі макрофагоцитів, а друга через стадії мієлобласта, промієлоцита, мієлоцита і метамієлоцита дає початок усім формам гранулоцитів.

    Лімфоїдна стовбурова клітина кісткового мозку також утворює дві лінії клітин-попередпиць: одні з них дають початок Т-лімфоцитам, а другі — В-лімфоцитам. В-лімфоцити дозрівають у червоному кістковому мозку, більша частина їх зазнають там диференціації і далі через стадії зрілих В-лімфоцитів, імунобластів як імуноцити виходять у кров, а згодом потрапляють до тканин, де перетворюються на плазматичні клітини. Новоутворені незрілі Т-лімфоцити (протимоцити) у процесі багаторазового поділу і дозрівання перетворюються на зрілі тимоцити, які при подальшому розмноженні розділяються на Т-лімфоцити-хелпери (помічники) і Т-лімфоцити-супресори (пригнічувані). І ті, й інші, як і їхній попередник зрілий тимоцит, надходять у кров, де й здійснюють свої функції. Розмноження зрілих лімфоцитів відбувається у лімфатичних вузлах.

     Органічні компоненти крові. В еритроцитах міститься речовина, якої немає в жодній іншій клітині тіла. Це гемоглобін, який синтезується у кістковому мозку за участю вітамінів групи В та інших. Для синтезу гемоглобіну використовується залізо відпрацьованого гемоглобіну і лише невелика частка заліза (не більш як 1 мг на добу), що надходить з їжею. Залізо депонується в печінці та у слизовій оболонці кишок у вигляді феритину і гемосидерину і за потреби транспортується спеціальним білком трансферином до кісткового мозку.

     Основна маса білків плазми крові синтезується в печінці, інші органічні компоненти надходять з травного каналу або з тканин тіла (метаболіти). Вуглеводи потрапляють у кров через печінку, де більша частина вуглеводів їжі депонується, а ліпіди надходять разом з лімфою. Білки, ліпіди і вуглеводи перебувають у крові переважно у вигляді ліпо- та глікопротеїдів.

     Регуляція кровотворення. Відомо, що в умовах гіпоксії у людини різко зростає кількість еритроцитів у крові; після крововтрати швидко відновлюється клітинний склад крові. Ці факти свідчать про наявність в організмі людини і регуляторних систем, які підтримують сталість складу крові. Основним чинним фактором таких систем є гемопоетини, зокрема, кількість еритроцитів контролює еритропоетин — високомолекулярний глікопротеїд, 85 % якого утворюється в нирках, решта – в печійці. Він стимулює утворення і розмноження клітин-попередниць еритроїдної лінії.

     Лейкопоетини — це група речовин, серед яких є фактори, що вибірково активують розмноження кожного виду лейкоцитів. До них належать також інтерлейкіни, високоактивні біологічні речовини поліпептидпої природи, що продукуються макрофагоцитами і Т-лейкоцитами. Особливо активні серед них IL-1 та IL-6, які здатні посилювати утворення всіх клітин крові. Вони стимулюють клітини-попередниці у кістковому мозку. Крім того, на проліферацію лейкоцитів впливають фактори, виділювані патогенними мікроорганізмами і чужорідними клітинами. Тромбоцитопоез регулюється тромбопоетином, який стимулює продукування і дозрівання мегакаріоцитів. Процеси кровотворення перебувають також під контролем автономної нервової та ендокринної систем.

 

4. Експериментальна частина

    Для експериментальних  досліджень крові ми взяли  10 немовлят віком 2-4 тижні та 10 дорослих вуком 25-40 років. В  результаті дослідження ми отримали дані, та їх середнє значення записали в таблицю для порівняння.

Вік	Еритроцити, /літр	Гемоглобін, грам/літр	Лейкоцити, /літр	Лейкоцитарна формула, %					ШОЕ мл/год	Тромбоцити, тис.
				Нейтрофільні гранулоцити	Лімфо-цити	Моно-цити	Еозино-філи	Базо-філи
Діти  2-4 тиж.	5,31	170,0	10,25	26,0	58,0	12,0	3,0	0,5	6	310-280
Дорослі 25-40 років	3,7-5,0	120,0-160,0	4,0-9,0	60-70	20-40	2-9	1-5	0,1	1-15	250-300

 

    Одже з результатів наших досліджень ми можемо зробити такі висновкі:

• периферична кров здорових новонароджених дітей характеризується підвищеною колькістю еритроцитів, що в середньому становить це більший показник на відміну від кількості еритроцитів у дорослих, який становить в середньому у жінок у чоловіків
• значно відрізняється кількість гемоглобіну у дітей вона становить 180гр/літр, що зумовлює великою кількістю еритроцитів, а у дорослих становить: у жінок 120-140 гр/літр, у чоловіків 130-160 гр/літр;
• лейкоцити у немовлят починаючи з другого тижня життя становить (із значними індивідуальними відхиленнями), що на відміну від кількості лейкоцитів дорослого значно перевищує цю кількість.

    Також ми  бачимо значні зміни в лейкоцитарній  формулі, яка за період від  немовляти до дорослої людини  виразно змінюється, при чому  кількість нейтрофільних гранулоцитів  значно збільшується від 26,0% у  немовлят до 60-70% у дорослих, при цьому кількість лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, базофілів значно зменшується.

• кількість тромбоцитів у немовлят становить 310-280 тис., що не значно відрізняється від кількості тромбоцитів у дорослого 250-300 тис..
• швидкість осідання еритроцитів у немовляти становить 6 мл./год., а в дорослих вона становить в середньому у чоловіків 1-10 мл./год., у жінок 2-15 мл./год..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1. Хімічний склад  плазми крові та лімфи людини

 

Компоненти	Плазма крові		Лімфа ммоль/л
	мг%	ммоль/л
Білки	6500-8000	65-80	33
Ліпіди	400-800	4-8	40
Глюкоза	90-110	4,4-6,5	5,0
Сечовина	20-40	4,0-6,9	-
Органічні кислоти	250-400	3,6-6,7	-
Натрій	328	143	137
Калій	18	4	3,5
Кальцій	10	1,3	1,0
Магній	2	0,8	0,6
Хлор	360	108	106
Гідроген- карбонати	60	24	27
Фосфати	4	2,4	2,0

 

 

 

Додаток 2. Зовнішній вигляд еритроцитів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3. Гази крові.

 

Показникі	Значення показників крові
	Артеріальний	Венозний
Напруга кисню (рО ), Мм рт.ст.	90-100	30-40
Об’ємна частка кисню, % (об.%)	18-20	12-14
Насичення крові киснем (SO ), %	94-96	50-70
Напруга вуглекислого газу (рСО ),мм рт.ст.	40	46
Об’ємна частка вуглекислого газу, % (об.%)	50	56

 

 

 

Додаток 4. Групи крові

Аглютиніни крові реципієнта	Аглютиногени донорської крові
	0 (I)	А (II)	B (II)	AB (IV)
0 (αβ)	-	+	+	+
A (β)	-	-	+	+
B (α)	-	+	-	+
AB (0)	-	-	-	-

 

 

 

 

 

Додаток 5. Лейкоцитарна формула у здорових людей

Гранулоцити, %					Агранулоцити, %
базофіли	еозинофіли	нейтрофіли			лімфоцити	мотоцити
		молоді	паличко-ядерні	сегменто ядерні
0 – 1	0,5 – 5,0	0,1	1 – 6	47 – 72	20 – 37	1 – 4

 

 

 

 

 

Додаток 6. Склад і функції лейкоцитів

Лейкоцити	Діаметр мкм	Кількість %	Вміст фізіологічно активних речовин	Функції
Гранулоцити				Фагоцитоз
нейтрофільні	9 – 12	45 – 65	Ферменти: пероксидаза, цитохромоксидаза	Фагоцитоз, перенесення  адсорбованих антитіл до місця запалення
еозинофільні	12 – 16	2 – 4	Фермент гістаміназа	Протизапальна дія, транспорт  антитіл, знешкодження чужорідних білків
базофільні	8 – 10	0,2 – 1,0	Гепарин, гістамін, гіалуронова  кислота	Активація лі полізу в  крові, виділення гістаміну, який спричинює алергічну реакцію
Агранулоцити
лімфоцити	6 – 9	25 – 40	ДНК, гідрогенеза, АТФ-аза, ліпаза	Специфічний імунітет, продукування антитіл, знищення пухлинних клітин (фагоцитоз)
моноцити	12 – 30	2 – 8	Протеолітичні ферменти	Амебоїдний рух, активний фагоцитоз

 

Додаток 7. Методи дослідження  крові.

1. Загальний аналіз крові
2. Кров на вміст цукру
3. Біохімічний аналіз крові
4. Бактеріологічне дослідження крові
5. Взяття крові на коагулограму
6. Взяття крові на наявність алкоголю
7. Взяття крові на ВІЛ-інфекції
8. Взяття крові на встановлення групи крові та резус фактора.

 

Додаток 8. Аналіз крові.

Гемоглобін 130 гр./літр.

Еритроцити  .

ШОЕ            5мл/год.

Лейкоцити 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література