Управління внутрішніми справами

Кримінально-процесуальну діяльність міліції регулює кримінально-процесуальне законодавство, здійснюють її різні  служби й підрозділи кримінальної міліції  та міліції громадської безпеки. Предмет цієї діяльності — провадження  дізнання в кримінальних справах  і т. под.

Профілактичну діяльність міліції  здійснюють всі служби міліції і  регулюють закони та відомчі нормативні акти, що регламентують діяльність міліції і насамперед служб і  підрозділів кримінальної міліції  та міліції громадської безпеки.

Міліція України складається  з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; Державної автомобільної  інспекції; міліції охорони; спеціальної  міліції.

Міліція має виконувати свої завдання неупереджено, точно відповідно до закону. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані  вживати відповідних заходів  незалежно від свого підпорядкування. В разі необхідності міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права й свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й  зобов'язана дати їм пояснення з  цього приводу. Міліція забезпечує право на юридичний захист та інші права затриманих і взятих під  варту осіб, не пізніше як через 24 години повідомляє про їх місцеперебування близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи навчання і в разі необхідності вживає заходів до негайного надання їм медичної та іншої допомоги.

Кримінальна міліція —  це підрозділи, діяльність яких полягає  в організації та практичному  здійсненні боротьби із загальнокримінальною злочинністю: вбивствами, крадіжками, пограбуваннями, розбійними нападами, проституцією, розповсюдженням СНІДУ, правопорушеннями, пов'язаними з  іноземцями. Це розшук злочинців і  осіб, які зникли безвісти, а також  передбачені чинним законодавством невідкладні слідчі дії. Підрозділи кримінальної міліції безпосередньо  відповідають за стан боротьби з рецидивною й організованою злочинністю, також  ведуть роботу щодо попередження злочинів. Кримінальна міліція — це також  підрозділи кримінального розшуку  та управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю (УДСБЕЗ). Це боротьба зі злочинністю  в паливно-енергетичному комплексі, інших базових галузях економіки  й державних бюджетних установах, на споживчому ринку та в аграрному  секторі економіки, в процесі  приватизації, економічної реформи  й оподаткування.

Міліція громадської безпеки. Завдання, що стоять перед міліцією громадської безпеки, мають досить широкий діапазон і є одним  із найоб'ємніших напрямів роботи міліції. Це адміністративна діяльність, яка  полягає в захисті прав і свобод людини й громадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженні й припиненні правопорушень  у містах та інших населених пунктах  держави, а також боротьба зі злочинністю, здійснення провадження в справах  про адміністративні правопорушення.

Основу міліції громадської  безпеки складає служба охорони  громадського порядку, до якої входять  підрозділи патруль-нопостової служби, «Беркут». Патрульно-постова служба здійснює нагляд за виконанням окремими громадянами й посадовими особами  правил, що регулюють громадський  порядок, з метою запобігання  та припинення правопорушень, а також  притягнення правопорушників до відповідальності. Значну роботу проводять  дільничні інспектори міліції, які  забезпечують безпеку громадян і  громадський порядок на закріплених  за ними дільницях. Міліція громадської  безпеки організовує роботу спеціальних  установ, а саме: приймальників-розподільників для затриманих за бродяжництво та спеціальних приймальників для  осіб, підданих адміністративному арешту, забезпечує безпеку працівників  суду, правоохоронних органів, осіб, які  беруть участь у кримінальному судочинстві. У систему підрозділів цієї міліції  входить дозвільна система, до компетенції  якої належать питання забезпечення правил виготовлення, реалізації, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення  та використання вогнепальної, пневматичної зброї та інших предметів на об'єктах  дозвільної системи, організація роботи щодо ліцензування підприємницької  діяльності з виробництва, ремонту  й реалізації спортивної, мисливської, вогнепальної зброї тощо.

Транспортна міліція. Її діяльність полягає в організації та практичному  здійсненні заходів щодо охорони  громадського порядку й охорони  вантажів, що перевозять на залізничному, водному (річковому, морському) й повітряному транспорті.

Державна автомобільна інспекція  має підрозділи, які регулюють  рух транспорту та пішоходів на вулицях  і дорогах, виявляють і припиняють порушення правил дорожнього руху, здійснюють контроль за технічним станом автомототранспортних засобів, що експлуатуються, а також за утриманням автомобільних  доріг, вулиць, ведуть облік дорожньо-транспортних пригод, здійснюють розшук викрадених автомашин, приймають державні іспити на отримання права керування  транспортними засобами, видають  посвідчення на право керування  цими засобами, здійснюють державну реєстрацію й облік транспортних засобів, видають  реєстраційні документи та державні номерні знаки тощо.

Міліція охорони. На підставі договорів міліція охорони бере під охорону майно громадян, підприємств, установ незалежно від форм власності, громадських об'єднань, іноземних  держав, міжнародних організацій, іноземців, юридичних осіб.

Спеціальна міліція здійснює функції забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають важливе народногосподарське  значення або постраждали внаслідок  стихійних лих, катастроф, а також  забезпечує охорону громадського порядку  під час проведення масових заходів  як на місцевому рівні, так і в  загальнодержавному масштабі тощо.

Для виконання обов'язків, покладених на міліцію України, відповідно до чинного законодавства передбачено  різноманітні засоби як переконання, так  і примусового впливу (припинення, запобігання, стягнення) на свідомість і поведінку людей.

Законодавством встановлено  умови й межі застосування заходів  фізичного впливу, спеціальних засобів  і вогнепальної зброї.

4. Громадські формування з охорони громадського порядку й державного кордону

Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки  в Українській державі — це завдання більшою чи меншою мірою  всіх державних і громадських  організацій. Але громадяни України  відповідно до Конституції України  мають право створювати на основі Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку  і державного кордону» від 22 червня 2000 р. громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку  й державного кордону, сприяння органам  місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Прикордонним військам і органам  виконавчої влади, посадовим особам у запобіганні й припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті  життя та здоров'я громадян, інтересів  суспільства й держави від  протиправних посягань, а також у  рятуванні людей і майна під  час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Громадські формування з  охорони громадського порядку й  державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Прикордонним військам, асоціації громадських формувань тощо.

Громадські формування створюються  й діють разом із правоохоронними  органами, Прикордонними військами, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування. Повсякденну (оперативну) діяльність таких формувань  організовують, спрямовують і контролюють  відповідні органи внутрішніх справ, підрозділи Прикордонних військ. Громадські формування створюються на добровільних засадах  за місцем роботи, навчання або проживання громадян у складі не менше ніж 10 осіб і діють на основі положення (статуту). Членами громадських формувань  з охорони громадського порядку  й державного кордону можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного  віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку й охороні  державного кордону та здатні за своїми діловими, моральними якостями й станом здоров'я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов'язання.

Закон визначає основні завдання, права й обов'язки громадських  формувань та їх членів, форми та методи їх роботи. Громадські формування проводять свою діяльність шляхом: 1) спільного з працівниками органів  внутрішніх справ, прикордонниками  патрулювання й виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, у аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а  також у місцях можливої появи  порушників кордону в межах району, що контролюють Прикордонні війська, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку та під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування; 2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним  кордоном місцевості з метою встановлення причин і умов перебування там  невідомих осіб; 3) участі в заходах  правоохоронних органів, спрямованих  на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Члени громадських формувань  після обов'язкового пред'явлення  посвідчення мають право: вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних правопорушень  і злочинів, додержання режиму державного кордону, а в разі підозри у  вчиненні адміністративних правопорушень  і злочинів — перевіряти в громадян документи, що посвідчують особу; доставляти в міліцію, в підрозділи Прикордонних військ, штаб громадського формування з охорони громадського порядку  або громадський пункт охорони  порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які  вчинили адміністративні правопорушення, з метою їх припинення, якщо вичерпано  інші заходи впливу, встановлення особи  порушника, складення протоколу  про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим; застосовувати в установленому  порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального  захисту та самооборони. Законом  гарантовано захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна члена громадського формування й членів його сім'ї від  злочинних посягань та інших протиправних дій.

5. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху

Безпека дорожнього руху є  врегульований правовими нормами  процес руху, експлуатації транспортних засобів, що виключає можливість заподіяння фізичної або майнової шкоди. Ці норми  містяться в Законі України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. (з наступними змінами й доповненнями), правилах, положеннях та інструкціях, настановах і правилах дорожнього руху.

Органи влади й управління різних рівнів розробляють, затверджують і реалізують програми забезпечення безпеки дорожнього руху. Безпосереднє забезпечення державного нагляду за безпекою дорожнього руху покладено  на Державну автомобільну інспекцію  МВС України (далі — Державтоінспекція). Основним нормативним актом, що регулює  її діяльність, є Положення про  Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р.

Державтоінспекція є складовою  частиною системи МВС України. До її складу входять Головне управління Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь МВС України в АРК, міста Києва та Київської області, управління МВС України в областях, місті Севастополі, відділи (відділення) Державтоінспекції районних і міських  органів внутрішніх справ.

Управління Державтоінспекції  підпорядковується МВС України, а її територіальні структурні підрозділи — безпосередньо відповідним  органам внутрішніх справ. Начальника Головного управління Державтоінспекції  МВС призначає Міністр внутрішніх справ України.

Система забезпечення безпеки  дорожнього руху з боку Державтоінспекції  передбачає широкий комплекс заходів  — від розроблення проектів законів  і відомчих нормативних актів  про дорожній рух до узагальнення практики застосування законодавства  з питань забезпечення безпеки дорожнього руху та його вдосконалення. Важливою функцією Державтоінспекції є контроль за додержанням усіма учасниками дорожнього руху вимог Закону України  «Про дорожній рух», «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 p., які регламентують вимоги щодо прав і обов'язків учасників дорожнього руху, правил, норм і стандартів з  питань забезпечення безпеки дорожнього руху.

Для здійснення своїх функцій  підрозділи Державтоінспекції мають  права, передбачені Законами України  «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Так, працівники Державтоінспекції під час виконання  службових обов'язків мають право: перевіряти виконання власниками (володільцями) транспортних засобів вимог щодо правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху й охорони довкілля, а в разі їх невиконання притягати винних осіб до відповідальності; вживати  необхідних заходів для розшуку  злочинців і викрадених транспортних засобів; проводити дізнання за фактами  дорожньо-транспортних пригод.

Державтоінспекції надано право: обмежувати, забороняти та вносити  оперативні зміни в організацію  руху на окремих ділянках автомобільних  доріг і вулиць у випадках затримання злочинців, проведення масових і протокольних заходів та в інших екстремальних ситуаціях; зупиняти транспортні засоби в разі порушення вимог правил, норм і стандартів безпеки дорожнього руху, перевіряти у водіїв документи, дорожні (маршрутні) листи; забороняти подальший рух і відстороняти від управління транспортними засобами осіб, що перебувають у стані сп'яніння, або тих, які не мають прав на управління даним видом транспортного засобу чи грубо порушують правила дорожнього руху, тощо.

Працівники Державтоінспекції  мають право: проводити огляд  осіб, яких підозрюють у вчиненні адміністративного  правопорушення або злочину, для  визначення наявності в їх організмі  алкоголю, наркотичних засобів, психотропних чи токсичних речовин або направляти чи доставляти зазначених осіб до медичних установ.

У випадках і в порядку, передбачених законодавством, працівники Державтоінспекції мають право  застосовувати до правопорушників  заходи фізичного впливу, спеціальні засоби й зброю.