Фвіація і космонафтикаа

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2014 в 23:11, реферат

Краткое описание

Франція - високорозвинута держава на заході Європи, межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном. Входить до Великої вісімки країн світу. Девізом країни є три відомих слова: "Свобода, Рівність, Братерство". Це країна славетної історії, моди, вина і поцілунків. Франція - економічно високорозвинена країна. Широкий розвиток отримали такі прогресивні галузі промисловості, як нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, електротехнічна та електронна, виробництво будівельних матеріалів.

Вложенные файлы: 1 файл

Франція.doc

— 38.00 Кб (Скачать файл)

Франція - високорозвинута держава  на заході Європи, межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним  морем, на заході — Атлантичним океаном. Входить до Великої вісімки країн світу. Девізом країни є три відомих слова: "Свобода, Рівність, Братерство". Це країна славетної історії, моди, вина і поцілунків.

 

Франція - економічно високорозвинена країна. Широкий  розвиток отримали такі прогресивні галузі промисловості, як нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, електротехнічна та електронна, виробництво будівельних матеріалів.

 

Ряд галузей  завоювали міжнародне визнання: ядерна енергетика, інформатика, ракетобудування.

 

Головними промисловими районами Франції традиційно були Париж, Північ і Схід. Роль Парижа залишається так само високою, в структурі його промисловості основну роль відіграють нові наукоємні галузі. Північ і Схід з їх вугільно-металургійною і текстильною спеціалізацією, які колись процвітали, зараз стали депресивними районами. Значення їх різко зменшилось. Одночасно швидко зростає роль південних і західних районів.

 

Найважливішою особливістю господарства Франції  є дефіцит власних енергоресурсів та їх значний імпорт. Видобуток  вугілля в країні становить менше 10 млн. т (у 50-ті роки понад 60 млн. т), нафти — З млн. т і природного газу — 5 млрд. м. куб. на рік. Франція належить до найбільших імпортерів енергоресурсів, особливо нафти. Імпортуються також природний газ і вугілля. Імпорт нафти (до 90 млн т на рік, переважно з Алжиру і країн Перської затоки) здійснюється морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та її переробки є Гавр і Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель — з Німеччиною через Ліон і Страсбург. Природний газ надходить з Нідерландів, Росії та з Алжиру.

 

З дефіцитом  мінерального палива пов'язана велика увага до розвитку гідро- і атомної  енергетики. Навіть перед другою світовою війною частка ГЕС і ТЕС у виробництві  електроенергії була однаковою. Понад 2/3 потужностей ГЕС зосереджено в Альпах (річки Рона, Ізер, Дюранс), решта — на заході Центрального масиву і в Піренеях. Франція сама виробляє ядерне паливо. За потужністю АЕС (60 млн кВт) вона поступається лише США. На атомну енергетику припадає 50 % виробленої електроенергії. Місцями розташування АЕС стали долини Рони і Луари та узбережжя Ла-Маншу. Наукові інститути атомної енергії існують У конурбації Парижа і в Ґреноблі.

 

Франція є  провідним експортером атомної  технології і технології зберігання радіоактивних відходів. Першу в світі припливну електростанцію (ПЕС) збудовано в Бретані у гирлі річки Ране на березі Ла-Маншу, де висота припливів досягає 13 м. Річне виробництво електроенергії становить 450 млрд кВт год; частину її Франція передає своїм східним сусідам.

 

Чорна металургія Франції перебуває у стані  депресії, потужності металургійних  заводів використовуються на 60%. Найбільший у Західній Європі Лотаринзький залізорудний басейн нині став економічно невигідним як через умови залягання руди, так і через її якість і технологію збагачення. Чорна металургія орієнтується на імпортну сировину та паливо.

 

Нові металургійні підприємства зосереджені в морських портах (Дюнкерк, Фос), старі - у Лотарингії, а також у районах виробництва  дешевої гідроенергії. Провідним французьким продуцентом і експортером у цій галузі продовжує залишатися державна сталеливарна компанія "Юзінор - Сасілор ". На підприємствах компанії виробляється 29, 1% її виробництва в країні. У середині 90 - х років "Юзінор - Сасілор) забезпечувала більше 98% національного експорту в цiй галузі.

 

Кольорова металургія - важлива галузь економіки  країни. Особливо розвинуті алюмінієва та свинцево-цинкова галузі: видобуток  бокситу складає 1,3 млн. т, що дає  змогу виплавляти понад 300 тис. т  сирого алюмінію, свинцю виробляють також біля 300 тис.т, що виводить Францію на 5-е місце в світі. Найбільш розвинена галузь у департаментах Вар і Еро. Лідером французької кольорової металургії є державна компанія "Пешіне", на частку якої припадає 93,2% усього виробленого в країні алюмінію (загальний щорічний обсяг виробництва алюмінію компанією біля - 600 тис. т). та біля 75% експортних продажів галузі).

 

Машинобудування є провідною галуззю  промисловості Франції як стосовно питомої ваги зайнятих (38%), так і  за обсягами валової продукції. Загалом підприємства машинобудування розміщені у районі Великого Парижа, Півночі Франції та Ліоні. Домінуючою галуззю машинобудування є його транспортна підгалузь, а особливо автомобільна промисловість. Автомобільна промисловість у Франції відрізняється дуже високим ступенем монополізації.

 

На найбільші автомобільні компанії "Рено" та "Пежо" припадає більше 90% продажів і майже 100% експорту в галузі. Лідируюче становище на французькому ринку автомобілів займає державна автомобільна компанія "Рено", націоналізована в 1946 році, на частку якої припадає майже половина вироблених у Франції автомобілів і приблизно така ж частка вартості французького автоекспорту. Приватна автомобільна компанія "Пежо" практично не поступається державної "Рено". Підприємства автобудування розміщені в Парижі, Ліоні, Рені, Дуе та Сошо-Монбельярі. Авіаракетна промисловість вирізняє Францію з-поміж країн Європи та світу, Знаходиться у державній власності.

 

Підприємства галузі розміщені  в Парижі, Тулузі, Бурже, Бордо, Байонні  та Маріньяні. Франція була третьою  країною світу, яка запустила  власний супутник Землі. Вона має  широку космічну програму і космодром Кру в Ґвіані. Суднобудування Франції наразі перебуває у стані стагнації, підприємства розміщені в Нанті, Дюнкерку (цивільне суднобудування), Тулоні, Бресті, Шербурзі (військове суднобудування). Франція випускає новітні моделі тепло- та електровозів. Важливою галуззю виступає також електронне маштинобудування, випуск побутових електроприладів.Найбільшим продуцентом і експортером електроніки і електротехніки у Франції є "Компані женераль д'електрісіте" (з 1981 по 1986 р. - державна компанія, в 1987 році - реприватизована). Більше половини продукції компанії йде на експорт, на її підприємствах зайнято близько 55% працюючих в електротехнічній галузі. На французьких заводах виготовляють також обладнання для хімічної промисловості, сільськогосподарські машини, офісну техніку, засоби зв'язку, найсучасніше озброєння. Країна є піонером волоконної оптики.

 

У хімічній промисловості діє значне кількість великих підприємств, що пов'язано з необхідністю значних  капіталовкладень для досягнення конкурентоспроможності виробництва. Найбільшою в галузі є державна хімічна компанія "Рон - Пуленк", націоналізована 1981 року, стабільно входить у 20-ку найбільших промислових компаній країни. Серед парфумерно - косметичних фірм, яких на французькому ринку діє близько 300, абсолютним лідером є компанія "Л'Ореаль", що входить за розміром консолідованих продажів до числа 10 найбільших хімічних компаній країни.

 

Серед інших великих хімічних компаній - "Елф-Акутен", "Сен-Гобен-Понт-а-Мусон". Окрім вже згаданої парфумерно-косметичної продукції, хімічна промисловість Франції випускає мінеральні добрива, синтетичний каучук, шини, пластмаси, синтетичні волокна, засоби побутової хімії, медикаменти. Підприємства орієнтуються переважно на поклади хімічної сировини (Ельзас, Лотарингія), однак для електрохімічної галузі важливими є джерела виробництва дешевої електроенергії , а основна хімія тяжіє до центрів нафтопереробки. Великим вузлами та центрами хімічної промисловості Франції є Париж, Ліон, Страсбург, Монлюсон, Клермон-Ферран, Марсель та в цілому північний схід країни. Як експортер хімічної продукції Франція посідає 3-є місце в світі.

 

Легка промисловість  здавна займала значне місце у  структурі французької економіки, яка наразі, проте, перебуває у  стані занепаду та розвивається на імпортованій сировині. Підприємства текстильної промисловості розміщені в трьох основних районах: Північ Франції (вовняна, лляна, бавовнопрядильна, джутова галузі), Вогези та Ельзас (бавовняна промисловість), Ліон (виробництво синтетичних волокон і тканин). Центрами трикотажної промисловості є Париж, Труа, Рубе. Париж історично вважається центром високої моди (статус "світового законодавця мод"). У галузі зайнято понад 300 тис.осіб.

 

Франція значною  мірою забезпечує внутрішній ринок  деревини за рахунок власного лісопиляння хвойних порід, які промислово вирощуються. Значним є виробництво паперу і картону (7 млн т на рік).

 

Харчова промисловість  Франції налічує близько 4 тис. підприємств, з них 3,5% припадає на долю великих, а 14,6% - середніх підприємств, які розміщуються переважно у невеликих містах та сільській місцевості. Велику роль у цій галузі відіграють виробничі кооперативи. Найбільшою харчосмакової компанією є БСН, яка за величиною продажів входить у 20-ку провідних промислових компаній Франції. Виробляється понад 70 млн.т м'яса, 5 млн.т цукру, 500 тис.т масла, 5,5 млн.т вина тощо.


Информация о работе Фвіація і космонафтикаа