Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2014 в 13:59, курсовая работа

Краткое описание

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, їх практичне застосування щодо об’єкта господарської діяльності на прикладі ПАТ «Ковельсільмаш». Зазначена мета зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
встановити значення, завдання та інформаційну базу аналізу стану розрахунків на підприємстві;
розглянути методику аналізу стану розрахунків з дебіторами;
розглянути методику аналізу поточних зобов’язань;
визначити особливості аналізу показників платоспроможності;
проаналізувати рівня та динаміки дебіторської заборгованості підприємства;
здійснити аналіз руху кредиторської заборгованості підприємства;
оцінити показники платоспроможності підприємства;

Вложенные файлы: 1 файл

curs_eco.docx

— 355.25 Кб (Скачать файл)

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В основі фінансової діяльності комерційних підприємств лежить постійний кругообіг грошових коштів, авансованих для виробництва і збуту продукції. У кожному господарському циклі ці кошти повинні поновлюватися, тобто з прибутком повертатися підприємству. Дебіторська заборгованість є одним з основних джерел формування фінансових потоків платежів. Кредиторська заборгованість як боргове зобов’язання організації завжди містить суми потенційних виплат, які потребують бухгалтерського спостереження та контролю. Від стану розрахунків з дебіторами і кредиторами багато в чому залежить платоспроможність організації, її фінансове становище і інвестиційна привабливість.

Для підприємства дуже важливо не допустити необґрунтованого збільшення дебіторів і суми їх боргів, уникати дебіторської заборгованості з високим ступенем ризику, вчасно виставляти платіжні рахунки, стежити за термінами їх оплати та своєчасно вживати заходів щодо витребування простроченої заборгованості. У той же час потрібно дуже уважно ставитися до розрахунків з кредиторами, своєчасно повертати їм борги, інакше підприємство може втратити довіру своїх постачальників, банків та інших кредиторів, буде мати штрафні санкції за розрахунками з контрагентами.

Дебіторська заборгованість завжди відволікає кошти з обороту, перешкоджає їх ефективному використанню, наслідком чого є напружений фінансовий стан підприємства. Кредиторська заборгованість в певній мірі корисна для підприємства, оскільки дозволяє отримати у тимчасове користування грошові кошти, що належать іншим організаціям.

Дебіторська та кредиторська заборгованість – природне явище для існуючої в Україні системи розрахунків між підприємствами. Для того, щоб правильно вибудувати взаємини з клієнтами, необхідно постійно контролювати поточний стан взаєморозрахунків, аналізувати тенденції їх зміни в середньо- і довгостроковій перспективі. Відтак проблема аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості на сьогодні є досить актуальною.

Об’єкт дослідження – дебіторська і кредиторська заборгованість підприємства.

Предмет дослідження – аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості, їх практичне застосування щодо об’єкта господарської діяльності на прикладі ПАТ «Ковельсільмаш». Зазначена мета зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

  • встановити значення, завдання та інформаційну базу аналізу стану розрахунків на підприємстві;
  • розглянути методику аналізу стану розрахунків з дебіторами;
  • розглянути методику аналізу поточних зобов’язань;
  • визначити особливості аналізу показників платоспроможності;
  • проаналізувати рівня та динаміки дебіторської заборгованості підприємства;
  • здійснити аналіз руху кредиторської заборгованості підприємства;
  • оцінити показники платоспроможності підприємства;
  • розглянути шляхи оптимізації дебіторсько-кредиторської заборгованості.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Значення, завдання та інформаційна база аналізу стану розрахунків на підприємстві

Виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості пов’язане з розрахунками підприємства, які воно здійснює як з юридичними, так і з фізичними особами.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств по платежах даному підприємству, а також заборгованість працівників даного підприємства по сумах, виданих їм під звіт, позички і інші операції.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість даного підприємства іншим підприємствам, а також своїм працівникам.

Комплексний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості, будучи найважливішою складовою частиною діяльності всієї системи фінансового управління підприємства, дозволяє його керівництву:

  • визначити, як змінилася величина боргових зобов’язань у порівнянні з початком року або іншого аналізованого періоду;
  • оцінити, чи оптимальне співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, і якщо ні, як домогтися його оптимальності, що для цього потрібно зробити;
  • визначити і оцінити ризик дебіторської заборгованості, її вплив на фінансовий стан підприємства, встановити припустимі межі цього ризику, заходи для його зниження;
  • знайти раціональне співвідношення між величиною кредиторської заборгованості і обсягом продажів, оцінити доцільність збільшення відпускання продукції, товарів і послуг у кредит, визначити межі цінових знижок для прискорення оплати виставлених рахунків;
  • прогнозувати стан боргових зобов’язань підприємства в межах поточного року, що дозволяє поліпшувати фінансові результати його діяльності [11, с.312-313].

Інформація для аналізу фактичної величини дебіторської і кредиторської заборгованості міститься в бухгалтерському балансі, у додатку до нього, у пояснювальній записці і регістрах синтетичного і аналітичного обліку. У балансі ці дані представлені у вигляді дебетового сальдо рахунків обліку заборгованості. Дебіторська заборгованість підрозділена на борги, платежі по яких очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, і заборгованість, погашення якої передбачається протягом 12 місяців після звітної дати. Кредиторська заборгованість у балансі представлена загальною сумою і у розрізі рахунків обліку розрахунків, що мають кредитове сальдо [2, с.84].

Аналіз дебіторської й кредиторської заборгованості по даних фінансової звітності підприємства включає:

  • аналіз динаміки й структури боргових зобов’язань;
  • аналіз оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості;
  • аналіз впливу боргових зобов’язань на платоспроможність, ліквідність і фінансову стабільність підприємства.

Головна мета аналізу дебіторської заборгованості – розробка політики кредитування покупців, спрямованої на збільшення прибутку підприємства, прискорення розрахунків і зниження ризику неплатежів.

Загальна сума дебіторської заборгованості по операціях, пов’язаних із продажем продукції (товарів, послуг), залежить від двох основних факторів: обсягу продажів у кредит, тобто без попередньої або негайної оплати, і середньої тривалості часу між відпусканням (відвантаженням) і пред’явленням документів для оплати. Величина цього часу визначається кредитною і обліковою політикою підприємства, до складу якої входить:

  • визначення рівня прийнятного ризику відпускання товарів у борг;
  • розрахунок величини кредитного періоду, тобто тривалості часу наступної оплати виставлених рахунків;
  • стимулювання дострокового платежу шляхом надання цінових знижок;
  • політика інкасації, застосовувана для оплати прострочених рахунків [17, с.432].

Значне збільшення боргів дебіторів і їхньої питомої ваги в поточних активах підприємства може бути викликано низкою причин і факторів:

  • невиправдано ризикованою кредитною політикою стосовно покупців;
  • різким збільшенням обсягом продажів без передоплати або негайної оплати;
  • неплатоспроможністю й банкрутством частини покупців [12, с.177].

Для оцінки й аналізу дебіторської заборгованості доцільно використовувати дані про оборотність боргових зобов’язань, період їхнього погашення, відношенні загальної суми боргів дебіторів до загальної суми активів і обсягу продажів.

Для аналізу кредиторської заборгованості використовують ті ж методичні прийоми, що й при аналізі дебіторської. Він включає вивчення динаміки боргів підприємства його кредиторам, їхню кількісну оцінку, виявлення причин росту або зниження, аналіз структури боргових зобов’язань і факторів її зміни. Однак, на відміну від дебіторської заборгованості, що є частиною майна організації, борги кредиторам служать одним із джерел його формування [2, с.129]. Джерело це у межах обумовленого договором строку безкоштовне для покупця або споживача, а досить часто безкоштовне взагалі, оскільки багато кредиторів до останнього часу не застосовують штрафних санкцій за прострочення платежів.

У зв’язку з цим кредиторська заборгованість стає одним з найбільш вигідних для покупців способом кредитування, що має, однак, і недоліки, особливо коли боржникові не вдалося сплатити по рахунках контрагентів у строк. Накопичені прострочені борги кредиторам загрожують неакуратному платникові втратою довіри постачальників і підрядників, банків, інвесторів і в остаточному підсумку загрожують банкрутством.

Одним з нових і найбільш складних питань аналізу кредиторської заборгованості є розрахунок обсягу продажів, необхідного для покриття або зменшення суми власних боргів до визначеної заздалегідь величини. Труднощі полягають в тому, що виторг від продажу продукції (товарів, послуг) використовується в першу чергу для придбання сировини і матеріалів, оплати виробничих послуг, виплати заробітної плати й інших невідкладних потреб і лише в частині, що залишилася, для погашення боргів. Заздалегідь визначити з достатнім ступенем точності, скільки із грошових коштів, що надійшли, піде на погашення кредиторської заборгованості, непросто, а іноді й неможливо [14, с.226].

Аналізу піддаються найбільш великі угоди, пов’язані із придбанням дорогих товарно-матеріальних цінностей у борг або за рахунок кредитів банку, що по суті те саме. При цьому використовують елементи управлінського аналізу, заснованого на обчисленні маржинального доходу (прибутку) і ставки покриття кредиторської заборгованості по кожному заходу.

Отже, з розрахунками підприємства, які воно здійснює як з юридичними, так і з фізичними особами, пов’язане виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості. Комплексний аналіз стану розрахунків на підприємстві, дозволяє: визначити, як змінилася величина боргових зобов’язань у порівнянні з початком року або іншого аналізованого періоду; оцінити, чи оптимальне співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, і якщо ні, як домогтися його оптимальності; визначити і оцінити ризик дебіторської заборгованості, її вплив на фінансовий стан підприємства, встановити припустимі межі цього ризику, заходи для його зниження; знайти раціональне співвідношення між величиною кредиторської заборгованості і обсягом продажів, оцінити доцільність збільшення відпускання продукції, товарів і послуг у кредит, визначити межі цінових знижок для прискорення оплати виставлених рахунків; прогнозувати стан боргових зобов’язань підприємства в межах поточного року, що дозволяє поліпшувати фінансові результати його діяльності. Інформація для аналізу стану розрахунків на підприємстві міститься в бухгалтерському балансі, у додатку до нього, у пояснювальній записці і регістрах синтетичного і аналітичного обліку.

1.2. Аналіз стану розрахунків з дебіторами

Аналіз дебіторської заборгованості має важливе значення, оскільки дозволяє своєчасно виявити проблемні ситуації у відносинах з контрагентами і своєчасно провести коригування та забезпечити стабільну інкасацію дебіторської заборгованості підприємства, що в свою чергу сприяє покращенню власної платоспроможності. Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне висування претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства. Дебіторська заборгованість – це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів або сум, які необхідно отримати підприємству від покупців і замовників. Дебіторська заборгованість впливає на такі параметри роботи підприємства:

  • розмір і структура оборотних активів;
  • розмір і структура виручки від реалізації продукції;
  • тривалість фінансового циклу підприємства;
  • оборотність оборотних активів і активів в цілому;
  • ліквідність і платоспроможність підприємства;
  • джерела коштів підприємства [20, с.212].

Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення і оцінка: 1) складу та структури дебіторської заборгованості; 2) частки дебіторської заборгованості в сумі поточних активів; 3) її реальності (правдивості); 4) правильності оформлення дебіторської заборгованості; 5) показників якості та ліквідності цієї заборгованості; 6) впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства; 7) пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості; 8) ефективності вкладених в неї фінансових ресурсів [16, с.149].

Для аналізу використовують дані бухгалтерського та аналітичного обліку. В загальному випадку дебіторську заборгованість можна класифікувати за кількома ознаками, зокрема: за способом виникнення, за терміном погашення, за забезпеченістю, за контрагентами, за ступенем дотримання фінансової дисципліни, за формою погашення (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація дебіторської заборгованості

Класифікаційна ознака

Види дебіторської заборгованості

1. За способом виникнення

а) товарна

б) інша

2. За термінами погашення

а) очікуваний термін погашення

б) реальний термін погашення

а) короткострокова

б) довгострокова

в) термінова

г) прострочена

д) відстрочена

3. За забезпеченістю

а) забезпечена

б) незабезпечена

4. За контрагентами

а) вітчизняних дебіторів

б) іноземних дебіторів

5. За ступенем дотримання фінансової  дисципліни

а) дотримана

б) невиправдана

6. За формою погашення

а) монетарна

б) немонетарна

Информация о работе Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства