Інноваційні методи викладання математики та інформатики в школі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 22:01, курсовая работа

Краткое описание

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій.
Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

Содержание

Вступ

І. Інноваційні методи навчання та викладання.
Основні концептуальні поняття, які визначають методологію сучасних освітніх програм.
Яким має бути сучасний вчитель.
Засоби педагогічної новації
ІІ. Форми нестандартних уроків.
ІІІ. Розробки нестандартних уроків.
3.1.Інтегрований урок математика+інформатика. Математика 5 клас
3.2. Урок «Що, де коли?» Математика 5 клас
3.3. Урок-КВК. Математика 5 клас.
3.5. Урок-гра «Хто хоче стати чемпіоном». Інформатика 11 клас.
3.6. Урок –КВК. Інформатика 11 клас.

Висновок.

Література.

Вложенные файлы: 1 файл

Курсова з педагогіки.doc

— 356.50 Кб (Скачать файл)

Основними елементами кооперативного навчання є (згідно з Д. Джонсоном):

  Позитивна взаємозалежність - компонент такої ситуації, коли успіх кожного члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У позитивно взаємозалежних групах кожний учень має два обов'язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи. Більше того, члени групи мають усвідомлювати значення цієї позитивної взаємозалежності й координувати свої зусилля з товаришами по навчальній групі.

Особиста відповідальність. Виявляється шляхом оцінювання кожного іншими членами групи. Це переслідує дві цілі. По-перше, якщо члени групи повинні допомагати один одному, то їм слід знати, хто потребує допомоги та якої. По-друге, кожний повинен знати, що група кооперативного навчання не є місцем, де інші виконують усю роботу, де можна «сховатись».

Особистісна взаємодія (обличчям до обличчя). Члени групи перебувають у тісній близькості один до одного, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому учні пояснюють, сперечаються, співпрацюють і пов'язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше.

Соціальні навички. Учнів треба вчити лідерству, спілкуванню, формувати в них довіру до ближнього, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в учнів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність.

Групова обробка результатів. Обговорення членами кооперативних груп питання функціонування групи - наскільки ефективно вона працювала для розв'язання навчальних завдань. Ця форма діяльності, уважають учні, повинна використовуватись кожного разу, коли робота виконується у співпраці, оскільки вона є вагомим чинником поліпшення функціональності.

Отже, формування професійних компетенцій для впровадження активних методів навчання, що забезпечують особистісно зорієнтований підхід і розвиток критичного мислення, є важливим елементом професійного розвитку педагогічних працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Форми нестандартних уроків.

 Розробка нестандартних уроків відбувалася у двох напрямках: поєднання різних форм навчання (урок-диспут, урок-лекція, урок-семінар) і власне нестандартні уроки.

На відміну від звичайних уроків математики та інформатики, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи  традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.

Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх, які при групуванні їх у певну систему, що ґрунтується на глибокому знанні потреб,  інтересів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.

Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків:

1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі математики та інформатики. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Пов’язують викладання одного предмета на основі іншого.

2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерела Інтернету. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками, Інтернетом.

3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами.

4. Театральна (театралізована) вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

Розглянемо яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці. Для цього:

1. Спробуємо дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути "цікавим"? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є в них здібності, про які ми ще не знаємо? .

2. Спробуємо змінити стиль викладання. Частіше звертаємось до учнів з пропозицією і заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", "Ти добре вмієш це робити". І відмовляємось від нарікань.

3. Звернемо увагу на те, як викладають наші колеги, які прийоми і методи  застосовують, яким формам навчання надають перевагу.

4. Поділимось з учнями своїми міркуваннями. Звернемо увагу на їхню інформацію - це підкаже, як нам діяти.

5. Пам'ятаємо, що діти дуже чутливі до брехні та несправедливості.

6. Аналізуємо свої дії. Спробуємо систематизувати знахідки. Зіставляємо їх із  досвідом інших.

Інтегровані уроки

Інтегровані уроки дозволяють глибше опанувати тему, яку вивчаємо.  На  такому уроці кожен учитель-предметник намагається подати суть того, що вивчається, зі своєї, специфічної для  кожного предмета, точки зору.  Не останню роль відіграє й оригінальність самої форми проведення уроків. Учнів відразу ж зацікавлює присутність кількох учителів на уроці. Дитяча  психологія краще сприймає короткочасні повідомлення, відмінні за формою викладу та джерелом подачі. Особливість спілкування з дітьми кожного окремого вчителя перетворює урок на евристичну бесіду з глибоким та детальним поясненням незрозумілих понять.

Інтегровані уроки за змістом поділяються на три категорії:

а) вступні - до вивчення певного розділу;

б) вивчення нового матеріалу;

в) підсумкові.

На вступних уроках учням в описовій формі подається загальна картина тих явищ, які будуть вивчатися. Цей урок спарений. На ньому працюють  два вчителі або кілька.

Після вивчення певного розділу або теми, коли учні мають ґрунтовні знання  даного матеріалу, проводяться підсумкові інтегровані уроки. На них, використовуючи вже відоме учням, пояснюється велика кількість нових фактів, різноманітних процесів, розкриваються перспективи одержання знань з даного розділу.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є бесіда. Вона може відбуватися між учителями, які розглядають певну проблему чи явище з різних позицій, поступово з'ясовують суть і закономірності.

Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, іноді допомагають У розв'язанні проблеми. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів. Кожен учитель розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.

Тут роблять припущення і обґрунтовують свої думки не лише вчителі, але й  учні. І нічого, що деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це  творчість знаходження істини в дискусії.

Інтегровані уроки з математики та інформатики проводять у кабінетах інформатики, це дає можливість  учням більш глибоко зрозуміти практичне застосування вивченого з математики у вигляді тестів на комп’ютерах чи складанні програм.

Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й  самим вчителям. Спілкуючись з колегами, відкриваєш нові факти, іноді більш  глибоко задумуєшся над явищами, на які раніше майже не звертав уваги.

Урок-семінар

Семінар проводиться після кількох (2-4) уроків-лекцій.

3авдання семінару:

1. Перевірити якість засвоєння  вивченого матеріалу.

2. Розвивати вміння самостійно  працювати з підручником , Інтернетом та додатковою літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямувати навчання на практичне застосування знань.

3. Навчити учнів застосовувати  знання, набуті на практиці, для  аналізу  різних процесів.

Для цього на семінарі використовують різні форми навчання.

Одним з ефективних прийомів, що активізує пізнавальну діяльність, є дискусія. Її основне завдання - сформувати правильний погляд при розв'язанні  будь-якої проблеми.

Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план учитель продумує заздалегідь. Вона може бути побудована на основі двох положень, з яких треба вибрати і довести правильне, або одного визначення чи тези, яку потрібно відкинути чи довести її правильність.

Не менш важливою є підготовка до написання і обговорення рефератів, презентацій або фільмів. Тематика рефератів, презентацій або фільмів повинна відображати основні питання теми, доповнювати їх або поглиблювати. Підготовка реферату, презентації або фільму - це робота з документами, додатковою літературою. При підготовці до написання рефератів, презентацій або фільмів необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендує вчитель. При підготовці реферату, презентації або фільму учні повинні читати додаткову літературу. Особливу увагу потрібно звертати вчителю не недоречність скачування готового реферату презентації або фільму з Інтернету.

  3авдавия семінару - підготувати учнів до самоосвіти, виробити в них уміння  навички самостійної роботи.

Шкільний семінар - це форма колективної, самостійної роботи учнів на  уроці, яка дає змогу поглибити вивчений   матеріал.

Готують учнів заздалегідь. Учитель надає допомогу: розподіляє повідомлення між учнями, допомагає скласти план виступу, слідкує за самостійною роботою учнів, консультує їх.

Головна умова семінару - допомогти учням підготувати відповіді на всі  питання.

Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчить про розуміння  питання.

Обговорення намічених питань повинно проводитись у вигляді дискусії, в  ході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяє  переходу знань у переконання.

Починати проведення семінарів бажано з 8 го класу.

Семінари можуть бути різними за навчальною метою, за джерелом набуття знань, методичних прийомів проведення.

Орієнтовний план

1. Завдання семінару.

2. 3авдання і теми повідомлень  для учнів на семінарі.

3. Основні методи і  прийоми проведення.

Семінар починається вступним словом вчителя, що висвітлює завдання  семінару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.

Основний час відводиться на обговорення результатів домашньої роботи учнів.

Наступний етап - повідомлення учнів, в ході яких відбувається обговорення, дискусія,  учні демонструють підготовлені до семінару презентації та фільми 

Заключний етап - підведення підсумків роботи. Він включає в себе узагальнення матеріалу, формування вміння робити висновки.

Основний метод семінару - бесіда, в ході якої обговорюються повідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичної  преси і додаткової літератури.

Урок-практикум

Він забезпечує проведення практичних робіт з використанням різних джерел інформації. На практикумі вдосконалюються спеціальні та загально навчальні вміння і навички, здійснюється застосування знань у нових ситуаціях. Учні розширюють свої уявлення про вивчені явища і процеси, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. На таких заняттях відсутня чітка регламентація навчальної діяльності, існує великий простір для прояву ініціативи і творчості. Учні вчаться планувати свою роботу, здійснювати самоконтроль. Це  спонукає до розвитку пізнавального інтересу до предмета, розширює їхній світогляд. На практикумі учні виконують значно більше завдань, ніж на традиційному уроці.

Для організації самостійної роботи для практикуму бажано розробити  спеціальні навчальні матеріали. Їх повинен отримати кожен учень. Школярі ознайомлюються зі змістом заняття. У  матеріалах можуть бути використані статистичні таблиці, графіки, діаграми, схеми, фрагменти з науково-популярної літератури, картосхеми. Різний і спектр  завдань за змістом, формою, рівнем складності, самостійністю виконання.

Зростає актуальність роботи за комп’ютером з спеціальним допоміжним програмним матеріалом з математики або із зошитом з друкованою основою і забезпечення ним кожного учня.

Урок-залік

Такі уроки допоможуть учителеві зрозуміти і розкрити індивідуальні здібності учнів, які, в свою чергу, покажуть начитаність, ерудицію. Підготовку до таких уроків треба починати вже з 5-го класу. Перш, ніж планувати такі уроки, треба визначити, що ми ставимо собі за мету. Про залік повідомляємо учнів за три тижні. Треба вказати, з яких тем і розділів він буде проводитися, які питання потрібно опрацювати.

Информация о работе Інноваційні методи викладання математики та інформатики в школі