Альтернативні теорії міжнародної торгівлі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Июня 2013 в 18:51, доклад

Краткое описание

Теорія технологічного розриву. Теорія життєвого циклу продукції.
Теорія представницького попиту. Теорія економії на масштабах виробництва.
Теорія внутрішньогалузевої торгівлі.

Вложенные файлы: 1 файл

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі.docx

— 46.89 Кб (Скачать файл)

Ситуація з чистою монополією трапляється дуже рідко порівняно  з олігополією, в умовах якої розвивається монополістична конкуренція. Тому розглянемо взаємозв'язок між монополістичною  конкуренцією та міжнародною торгівлею.

Модель монополістичної  конкуренції будується на двох основних припущеннях:

§ кожна фірма може забезпечити  диференціацію свого товару, тобто  відмінність своєї продукції  від продукції фірми-конкурента. Сучасне виробництво, як правило, випускає не однорідну продукцію, а диференційовану (наприклад, виробництво "Шевроле", "Вольво", "Рено"). Покупці не придбають товар інших фірм тільки тому, що він дешевший. Диференціація товару дає кожній фірмі можливості одержати монополію на конкретний товар певної галузі, тобто фірма стає мінімонополістом;

§ кожна фірма зіштовхується  з конкуренцією інших фірм, які  виробляють взаємозамінні товари, хоч  ціни на її продукцію залежать від  цін інших фірм-виробників аналогічної  продукції, однак вона не розглядає  вплив своєї цінової політики на ціни всього ринку і діє так, неначе є монополістом.

П. Кругман починає будування моделі монополістичної конкуренції з опису попиту, з яким зіштовхується фірма [23, с. 179-180; 27, с. 154-158]. Рівняння, що описує попит, має такий вигляд:

При цьому передбачається виконання таких умов:

фірма продає тим більше своїх товарів, чим більший попит  на її продукцію в галузі і чим  вище ціни на продукцію її конкурентів;

продажі фірми будуть тим  менші, чим вищі ціни на її продукцію  і чим більша кількість конкурентів  у даній галузі.

Щоб виявити вплив монополістичної  конкуренції на міжнародну торгівлю, визначають три види взаємозв'язків  між кількістю фірм та ціною на їхні товари:

1) кількість фірм та  середні витрати типової фірми.  У цій моделі всі фірми симетричні  і продаж здійснюється за однаковими  цінами. У цьому випадку

Р= Р, тобто обсяг виробництва  кожної фірми (0 становить '/„ частку загального виробництва галузі S. У  той же час середні витрати  обернено пропорційні обсягу виробництва  окремої фірми (рівняння 5.1). Тому середні  витрати (АС) залежать від розміру  ринку та кількості фірм, які діють  у галузі:

Це рівняння показує, що із зростанням обсягів виробництва  фірми (Q) її середні витрати зменшуються, оскільки постійні витрати (F) розподіляються на більшу кількість виробничих товарів. При Р^Рг, (всі фірми одержують однакову ціну за свою продукцію)

рівняння 5.1 має вигляд:  Якщо підставити його в ліву частину рівняння 5.2, то його права частина буде свідчити про те, що чим більше фірм діє в галузі, тим вище будуть середні витрати кожної з них. Це пояснюється тим, що при більшій кількості фірм кожна з них виробляє меншу кількість продукції. Залежність між п та середніми витратами показана на рис.5.1 кривою СС, яка має висхідну форму;

2) кількість фірм та  ціна. Ціна, яка установлюється типовою  фірмою, також залежить від кількості  фірм, що діють у галузі. Співвідношення  між кількістю фірм та ціною,  за якою вони продають свою  продукцію, грунтується на рівнянні 5.1 і має такий вигляд (якщо S помножити на вираз у дужках):

З часом у прибутковій  галузі з'являються нові фірми, а  у втратній їх кількість зменшується. Це означає, що п2 відповідає рівновісному значенню кількості фірм у галузі, а Р2 - рівноважній ціні. У довгостроковій перспективі кількість фірм у галузі прямує до Пі і точка Д відповідає довгостроковому рівноважному стану галузі. Таким чином, за моделю монополістичної конкуренції можна визначити рівноважну кількість фірм та рівноважну ціну, яку вони установлюють.

У галузі з монополістичною  конкуренцією кількість фірм і рівень ціни залежать від розмірів (ємності) ринку. Міжнародна торгівля дає можливість збільшувати розміри ринку. В  умовах автаркії в галузях з ефектом  масштабу виробництва асортимент товарів  і масштаби їх виробництва обмежуються  розмірами ринку. В умовах торгівлі країни формують світовий ринок, який за своїми розмірами більший від  кожного з національних ринків, що допомагає уникнути зазначених обмежень. Країни також одержують можливість спеціалізуватися на випуску більш  вузького асортименту товарів та імпортувати продукцію, яку не випускають, що збільшує різноманіття товарів для  споживачів. Торгівля стає взаємовигідною навіть для країн з однаковою  забезпеченістю ресурсами та технологіями.

Збільшення розмірів ринків приводить до зростання кількості  фірм та більших розмірів продажу. Споживачам на великих ринках порівняно з  невеликими пропонуються товари за нижчими  цінами та в ширшому асортименті.

Виходячи з рівняння (5.2), яке відображає криву СС (див. рис.5.1), можна сказати, що збільшення загального обсягу продажу (Q) призводить до зниження середніх витрат для даної кількості  фірм (я). Це пояснюється тим, що коли зростання ринку здійснюється при  незмінній кількості фірм, то обсяг  продажу, який припадає на кожну фірму, зростатиме при одночасному зниженні середніх витрат кожної фірми. Отже, при  порівнянні двох ринків, один з яких за обсягом продажу більший ніж  інший, бачимо, що крива СС більшого ринку буде знаходитися нижче  кривої СС меншого ринку. Однак розміри  ринку не впливають на положення  кривої РР, яка описується рівнянням 5.7, у якому відсутній показник розміру ринку. Таким чином, зростання  розмірів ринку не веде до зрушення кривої PP.

Наслідки збільшення розмірів ринку в умовах міжнародної торгівлі показані на рис.5.2 [27, с. 161].

Отже; в умовах монополістичної  конкуренції вигідно розвивати  міжнародну торгівлю, оскільки споживачі  стають частиною більшого ринку і  мають можливість отримувати більше різноманітних товарів за меншшою ціною, а кожна з фірм стане випускати більше продукції. Щоб досягти ефекту масштабу виробництва, кожна фірма повинна сконцентрувати виробництво в себе в країні або в зарубіжній країні, але продаж продукції повинен здійснюватися споживачам обох країн.

Теорія внутрішньогалузевої  торгівлі

Міжнародна торгівля в  умовах монополістичної конкуренції  з точки зору диференціації номенклатури продукції складається з двох потоків: міжгалузевої та внутрішньогалузевої  торгівлі [5, с. 135-142; 23, с. 181-186; 27, с. 165-172; 71, с. 143-151].

Міжгалузева торгівля - це експорт  та імпорт товарів, які належать до різних товарних груп. Міжгалузева  торгівля відображає порівняльні переваги країн у виробництві товарів, розвивається в умовах різної забезпеченості факторами виробництва, внаслідок  чого зростають доходи на відносно надлишкові фактори виробництва  та знижуються на відносно недостатні. Торгівля здійснюється, як правило, між  розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, переважно готовими виробами та однорідними товарами між  крупними галузями (наприклад, промисловістю  та сільським господарством). Міжгалузевий обмін можна пояснити теорією  Хекшера - Оліна.

Внутрішньогалузева торгівля - це експорт та імпорт товарів, що належать до однієї й тієї самої товарної групи.

Внутрішньогалузевий обмін  не відображає наявності конкурентних переваг. Його розвиток стимулюється за допомогою економії від масштабу та виробництва дифере нційованої продукції. Торгівля розвивається в умовах

однакової чи подібної забезпеченості факторами виробництва та веде до зростання доходів на усі фактори  виробництва. Вона здійснюється, як правило, між розвинутими країнами чи країнами приблизно однакового розміру. Торгують країни деталями, компонентами продукції, диференційованими товарами галузей, що виробляють промислові вироби.

На внутрішньогалузеву торгівлю припадає значна частина світових торговельних потоків. її обсяг між країнами визначають за допомогою індексу внутрішньогалузевої  торгівлі (Т):

Прямі дужки показують  у цьому виразі абсолютну величину. Значення Т змінюється від 0 до 1. Якщо Т=0, то в цьому випадку країна або тільки експортує, або тільки імпортує товар (внутрішньогалузева торгівля відсутня). Якщо Т=1, то обсяги експорту та імпорту збігаються і внутрішньогалузева торгівля здійснюється у максимальному  обсязі. Отже, чим індекс Т ближчий  до 1, тим більші обсяги внутрішньогалузевої  торгівлі.

Однак використовувати індекс Т для визначення частини внутрішньогалузевої  торгівлі складно, оскільки на його значення впливає, як визначається галузь або  товарна група. Чим більший масштаб  галузі, тим вище значення Т і  тим більша ймовірність того, що країна експортуватиме одні варіанти диференційованого товару, а імпортуватиме  інші. Використання індексу Т має  велике значення при визначенні відмінностей у внутрішньогалузевій торгівлі окремих галузей, а також для  пояснення змін у внутрішньогалузевому обміні в межах однієї галузі.

Модель внутрішньогалузевої  торгівлі проілюстровано на рис.5.3.

Ця модель являє собою  розвиток моделі монополістичної конкуренції. Лінія D є кривою попиту фірми на диференційований товар, який вона випускає. На ринку цього товару знаходиться  велика кількість фірм, які продають аналогічну продукцію, і незначна зміна  у ціні спричинює значні зміни  в обсягах продажу фірми. В  умовах монополістичної конкуренції  фірма повинна знизити ціну на одиницю товару, щоб збільшити  обсяг продажу. Тому крива граничного доходу фірми (MR) розташована нижче  від кривої попиту і через це MR<P, Так, фірма може продати 2 одиниці  товару за ціною Р=4,5 дол. (точка В) і мати загальний дохід у 9 дол., або продати 3 одиниці товару за ціною 4 дол.

(точка А) і одержати  дохід у 12 дол., незважаючи на  те, що зміна в загальному доході (граничному доході MR) менша (12-9=3) порівняно з ціною Р*= 4 дол.  за третю одиницю проданого  товару [71, с. 148-149].

Фірма спеціалізується на одній різновидності товару і  діє в умовах зростаючої віддачі  від масштабу. Крива середніх витрат АС свідчить про зменшення витрат у міру зростання обсягів виробництва, внаслідок чого крива граничних  витрат знаходиться нижче від  кривої середніх витрат АС. Це означає, що при зниженні АС граничні витрати  повинні бути менші від середніх витрат. Оптимальний обсяг виробництва  для фірми становить 3 одиниці (точка  Ј). Якщо фірма випускатиме менший обсяг продукції, то граничний дохід MR буде більший граничних витрат МС. Це означає, що доходи перевищують  витрати на виробництво, і фірма  має резерви для розширення виробництва. Якщо виробляється більше ніж 3 одиниці  продукції, то MR<MCt і фірма буде скорочувати виробництво, оскільки витрачає більше ніж одержує. Таким чином, оптимальний обсяг виробництва дорівнює 3 одиницям, кожну з яких фірма може продати за 4 дол. (точка А). Галузь прибутковою і притягує до себе нові фірми, поки не установиться рівновага. При ситуації рівноваги крива середніх витрат АС проходить через точку А і показує, що фірма одержує лише середній прибуток (ЕА).

Зв'язок між внутрішньогалузевою  та міжгалузевою торгівлею демонструє такий приклад [71, с. 150]. Існує дві  країни А та В. Країна А, маючи надлишок трудових ресурсів, виробляє трудомісткий продукт І. Країна В, маючи відносний  надлишок капіталу, виробляє продукт II. Товари І та II однорідні і тому, відповідно до теорії Хекшера - Оліна, країна А експортує товар І та імпорту товар П, а країна В експортує товар II та імпортує товар І. Цей приклад ілюструє міжгалузеву торгівлю, яка ґрунтується на відносних перевагах. Якщо товари І та II не однорідні і мають декілька різновидів (є диференційованими продуктами), то країна А продовжуватиме експортувати товар І (у межах міжгалузевої торгівлі, що ґрунтується на порівняльних перевагах), але одночасно імпортуватиме із країни В деякі варіанти товару І внаслідок диференціації товару І між двома країнами. Аналогічно країна В експортуватиме товар П, але й імпортуватиме деякі його різновиди з країни А. Це відбувається в межах внутрішньогалузевої торгівлі, яка грунтується на економії від масштабу.

Таким чином, міжгалузева  торгівля здійснюється тільки однорідними  товарами, а при диференціації  продукції виникає як міжгалузева, так і внутрішньогалузева торгівля. Чим більше країни подібні в забезпеченості ресурсами, технологіями, тим більшу частку між ними займає внутрішньогалузева торгівля.


Информация о работе Альтернативні теорії міжнародної торгівлі