Тоталiтарна держава в сучасному спiвтовариствi

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Февраля 2014 в 12:38, курсовая работа

Краткое описание

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Якщо розглядати поняття «тоталітаризм» ще з самого початку, тобто з мометну його зародження в суспільстві, то потрібно повернутися в дуже далеку історію держави та права, адже держава, яка виросла як могутня машина в результаті еволюції суспільства і влади в ньому, стала знаряддям економічно домінуючого класу та набула свої власні інтереси і цілі.

Содержание

ВСТУП…….…………...…………………………………….…………………....3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОТАЛІТАРИЗМУ ТА ЙОГО АКТУАЛЬНІСТЬ У СУЧАСНОМУ СВІТІ………………………………….…..7
1.1. Історичне започаткування тоталітаризму……………..…………………...7
1.2. Поняття тоталітаризму, його походження та вживання………................10
РОЗДІЛ 2. РАДЯНСЬКА УКРАЇНА ЯК ТОТАЛІТАРНА ДЕРЖАВА. СУЧАСНІ ДЕРЖАВИ ПІД ВПЛИВОМ ТОТАЛІТАРИЗМУ............................................15
2.1. Тоталітарна система в Україні в період ХХ століття……………….……15
2.2. Сталінізм, як різновид тоталітаризму.......................................................18
2.3. Тоталітарна система в Німеччині в період ХХ століття ……..................21
2.4. Фашизм, як різновид тоталітаризму…………………….………………...25
РОЗДІЛ 3. ТОТАЛІТАРИЗМ У СУЧАСНОМУ СПІВТОВАРИСТВІ…........28
ВИСНОВКИ……………..…………………………….…………….…………....32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ….……...................34

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСОВА РОБОТА ТОТАЛІТАРНА ДЕРЖАВА.doc

— 78.75 Кб (Скачать файл)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

________________________________________________

Кафедра морського права

Реєстраційний № _____ 
Дата________________

КУРСОВА РОБОТА

на тему

ТОТАЛIТАРНА ДЕРЖАВА  В СУЧАСНОМУ СПIВТОВАРИСТВI

Курсанта 1-го курсу

(факультет, курс, група)

 

 

                                                                                            Науковий керівник

 

Підпис курсанта____________________________________

Підпис наукового керівника__________________________

Підпис завідуючого кафедрою________________________

Підпис заступника декана з якості_____________________

Робота захищена «____»_________2012 року з оцінкою «_______________»

 

Одеса - 2012

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП…….…………...…………………………………….…………………....3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОТАЛІТАРИЗМУ ТА ЙОГО АКТУАЛЬНІСТЬ У СУЧАСНОМУ СВІТІ………………………………….…..7

1.1. Історичне започаткування тоталітаризму……………..…………………...7

1.2. Поняття тоталітаризму, його походження та вживання………................10

РОЗДІЛ 2. РАДЯНСЬКА УКРАЇНА  ЯК ТОТАЛІТАРНА ДЕРЖАВА. СУЧАСНІ  ДЕРЖАВИ ПІД ВПЛИВОМ ТОТАЛІТАРИЗМУ............................................15

2.1. Тоталітарна система  в Україні в період ХХ століття……………….……15

2.2. Сталінізм, як різновид  тоталітаризму.......................................................18

2.3.  Тоталітарна система  в Німеччині в період ХХ століття ……..................21

2.4.  Фашизм, як різновид  тоталітаризму…………………….………………...25

РОЗДІЛ 3.  ТОТАЛІТАРИЗМ У СУЧАСНОМУ СПІВТОВАРИСТВІ…........28

ВИСНОВКИ……………..…………………………….…………….…………....32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ….……...................34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Якщо розглядати поняття «тоталітаризм» ще з самого початку, тобто з мометну його зародження в суспільстві, то потрібно повернутися в дуже далеку історію   держави та права, адже держава, яка виросла як могутня машина в результаті еволюції суспільства і влади в ньому, стала знаряддям економічно домінуючого класу та набула свої власні інтереси і цілі. Саме держава прийняла на себе відповідальність за прийняття всіх рішень та застосування насильства над пригнобленими масами населення.  З плином часу в державі постійно відбувалися зміни у відносинах з суспільством, і вже в ХХ столітті держава повністю стала підпорядковувати громадян своїй волі і регулювати їх поведінку у відповідність зі своїми інтересами. Згодом у зв'язку з цим і появився такий державний режим як тоталітаризм. І хоч цей режим і існував досить довго, всеодно він був приречений на занепад і повне розчинення в суспільстві. Але все ж таки, коріння тоталітаризм пустив дуже глибоко в сутність самих людей, і деякі політичні діячі до теперішнього дня, коли  вже майже в жодній країні світу його не існує, підтримують тоталітарний режим і навіть прикриваючись іншими політичними ідеями, його пропогандують. Ось чому ця тема є і завжди буде актуальною, тому що, історичні помилки правителів не повинні бути непомітними при державотворенні сьогодні, але все ж таки знаходяться ті, що не помічають або не хотять його помічати і продовжують йти до своєї політичної мети хибним шляхом.

 Мета та задачі роботи. Метою роботи є оволодіння та засвоєння знань щодо питань, що стосуються поняття «тоталітаризм», «тоталітарна держава», тоталітаризм в ХХ столітті і сучасний тоталітаризм.

Для досягнення поставленої  мети визначено такі основні задачі роботи:

  1. Визначити загальну характеристику тоталітаризму, його поняття та історичне започаткування;
  2. Розглянути питання тоталітаризму на прикладі таких держав як Україна та Німеччина в період ХХ століття;
  3. Дослідити стан сучасних держав, чи присутній тоталітаризм сьогодні як в Україні так і в країнах співтовариства.

Об’єкт  і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є політичні режими. Предметом дослідження є тоталітарна держава в сучасному співтоваристві.

Методи  дослідження. Для проведення дослідження я керувалася сукупністю загальнонаукових методів та такими методами як: конкретно-історичний метод, який допоміг вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку, наприклад, особливості зародження та розвитку тоталітаризму; соціологічний метод, який полягає в дослідженні предмету курсової роботи не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів. Засоби аналізу документів (звітів, службових записок тощо) забезпечують достовірність знань про події, факти, необхідні для дослідника; формально-догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення поняття «тоталітаризму» як такого, у «чистому вигляді». Його призначення полягає в аналізі чинного законодавства і практики його застосування державними органами, у виявленні зовнішніх, очевидних аспектів правових явищ без проникнення у внутрішні сутнісні сторони та зв’язки. Він здійснюється за допомогою формально-логічних прийомів: аналізу і синтезу, індукції та дедукції, абстракції та інших, що сприяють встановленню зовнішніх ознак правових явищ, їхніх відмінностей одне від одного, виробки понять та їх визначень у стислих формулах. Прикладами можуть бути поняття «тоталітаризм», «фашизм», «націоналізм», «сталінізм», тощо; порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей. Порівняння дозволяє класифікувати державно-правові явища, з’ясувати їх історичну послідовність, генетичні зв’язки між ними.

Аналіз джерел та літератури. Необхідно відзначити, що правильне визначення предмету дослідження, а також його всестороннє вивчення – це половина успіху у виконанні даної роботи. Про це можна судити по розробленості предмету теорії держави і права різними ученими, такими як: Дьяконов И.М., який в своїй роботі «Ранние деспотии в Месопотамии.История Древнего мира. Ранняя Древность» досить чітко доніс інформацію про те, як в стародавньому світі зароджувалося суспільство, племена їх традиції, звички, а також як все це поступово переросло в могутню  державу і як ті держави перейняли на себе всю владу над своїми народами і як  суспільство потім від цого страждало, а деякі суспільства поклонялися їй. Игрицкий Ю. який в роботі «Концепция тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий на Западе» розглядав саме питання тоталітаризму, його вплив на суспільство, а також як саме суспільство впливало на тоталітарну  державу. Що таке взагалі тоталітаризм, які він має види та форми та як він поширювався світом. Це авторові дало змогу, досить широко розглянути питання поставлені в ході виконання даної курсової роботи. Та іншими видатними вченими різних країн світу, на роботи та погляди яких, автор спирався під час виконання завдань.

Обґрунтування структури  роботи. Виходячи з мети та основних задач роботи, враховуючи предмет дослідження роботи, структура роботи була побудована таким чином, щоб повністю розкрити зміст поняття «тоталітаризм» починаючи з його історичного започаткування як терміну так і форми правління, це розглянуто в першому розділі роботи. Потім розкрити питання про розвиток тоталітаризму в ХХ столітті, а саме в таких країнах як Німеччина та СРСР, це висвітлено в другому розділі роботи, і завершити дослідження тим, що мною було розглянуто тоталітаризм в сучасному співтоваристві це автором досліджено в третьому розділі курсової роботи. Тобто тема курсової роботи досліджується починаючи з далекої історії і до сьогодення, на основі чого і побудований план роботи.

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОТАЛІТАРИЗМУ ТА ЙОГО АКТУАЛЬНІСТЬ У

СУЧАСНОМУ СВІТІ

 

    1. Історичне започаткування тоталітаризму

 

В сучасному розумінні  термін «тоталітаризм», сформульований лише в ХХ столітті і висловлює  загальне, або «тотальне» одержавлення всіх сторін життя, вииражене, зокрема, гаслом Мусоліні «все в рамках держави, нічого поза державою, нічого проти держави». Тоталітарні ідеї з'являються, зокрема, в роботах давньогрецьких  філософів, безсумнівно, тоталітарний характер носить знаменитий трактат Платона «Держава» , який доходить навіть до заборони сім'ї, і централізації дітонароджнення в євгенічних цілях.

В історії першою тоталітарною державою відома була шумерська Третя  династія Ура, яка правила у староданій Месопотамії чотири тисячі років тому (2112 до н.е. – 2003 до н. е.) . Під час правління цієї династії було здійснено тотальне одержавлення  ремесел, була введена монополія на зовнішню торгівлю, і проведена націоналізація більшої частини землі. Вільна купівля-продаж землі була заборонена.

Економіка Ура в період Третьої династії грунтувалася на примусовій праці державних рабів, які змушені були працювати за фіксований пайок, і довільно переводилися на інші роботи або навіть в інші міста. Для їхнього контролю буда дуже велика система чиновників, була створена складна система бюрократичної звітності та перехресного контролю [1, с.73-85]. Влада царя стала необмеженою, було покінчено з самостійністю громад, аристократів і традиційних для стародавньої Месопотамії міст-держав [2].  Ця непрості бюрократична система заважала організації шкільної освіти, створення одного із перших в історії кодексів законів (закони Шульги), уніфікації системи мір і ваг. Всі господарства країни були підпорядковані чиновникам , були створені централізовані державні склади. Доктор історичних наук Зайцев А.І. називає подібну систему попередником «тієї державно-монополістичної економічної системи, яку створив у нашій країні Сталін і яку він іменував соціалістичною» [3, 338-341]. Прокудін Д.В. і Меєрсон Б.М. визначають державний лад Третьої держави Ура як «тоталітарний», зауважуючи, що він є однією з аналогій, які на перший погляд спростовують думку про тоталітаризм як явище виключно тільки ХХ століття [4, 61] Магдушевський А. висловлює свою думку про те, що цей лад був «експлуататорським соціалізмом» [5]. Зміни та перетворення Третьої династії Ура торкнулися релігії та історії.

Другим великим прикладом тоталітаризму в стародавній історії є давньокитайська  філософська школа «фацзя», що існувала ІVст. до н.е. і відома в європейській традиції як «легизм» (школа законників). Основні положення легізму були започатковані і розроблені філософом Шан Яном. Його погляди були викладені в трактаті «Книга правителя області Шан» (Шаньцзюншу). Лгізька система цінностей вимагала цензури та переслідування інакомислячих, безпрецедентного заохочення доносів, повної відмови держави від будь-якої діяльності крім війни та сільського господарства. Філософія Шан Яна вимагала від правителя ставитися до свого народу як до безсловесної сировини, стверджуючи, що інтереси держави і народу по суті своїй антагоністичні.

Одним з ключових понять легізму була «уніфікація народу», у викладі Шан Яна означала загальну однодумність, відмова від подорожей, вишуканого одягу, музики, поезії, заняття історією і всякого роду навчання.  Трактати легізму оголошують похід взагалі проти культури як такої, вважаючи її паразитичним заняттям, відволікаючи народ від того, чим він тільки й має займатися – землеробством та війною.

До більш пізніх прикладів  тоталітаризму відноситься унікальна для свого часу єзуїтська держава в Парагваї (ХV ІІІ ст.), що побудувала своє суспільне життя на комуністичних засадах.

У міру розширення функцій політичної влади розвивалося і уявлення про ідеальну державу. Довгий час  воно залишалося долею філософів і мислителів, теоретиків. Так, ще в проекті Платона кожному члену соціуму належало виконувати строго визначену, необхідну та приписану йому роль, а управляти всім повинні були мудреці, вчені, які можуть передбачати хід подій і керувати ним. Ті ж риси були характерні і для наступних утопій цього роду - від відверто абсолютистських, аристократичних і олігархічних до комуністичних. Розвиток науки і раціональної філософії ще більше зміцнило погляд на державу як носія розуму серед хаосу борються один з одним сил, людей та інтересів.

Ще однією тоталітарною тенденцією стала прогресуюча мілітаризація. З поширенням загальної обов'язкової військової повинності і культу армій, у багатьох європейських країнах структура суспільства набувала деякі риси військової ієрархії. Минулі армійську службу маси людей засвоювали навички покірності і покори, звичку підкорятися вищестоящим, не думаючи про суть і сенс наказів [6, 384].

Погляди про взаємини між державами і народами формувалися в дусі висновку про біологічної "природності" боротьби між людьми. У XIX ст. склалася теорія націй і національних держав як цілісних організмів. У дійсності ж не нації, розвиваючись, створювали свої держави, а, навпаки, держави конструювали нації. Вони силою встановлювали межі контрольованої ними території, придушували реальні мовні, культурні та регіональні відмінності, а потім для обґрунтування і виправдання власного панування висували національну ідею, тобто уявлення про свою природність, про спільність інтересів своїх підданих (нації), про їх принципову відмінність від інших людей і народів (внаслідок раси, "крові і ґрунту", характеру або міфічного "національного духу") і, нарешті, про те, що саме держава втілює і захищає ці особливі риси.

 

    1. Поняття тоталітаризму, його походження та вживання

Термін «Тоталітаризм», що вперше з'явився у Джованні Амендола в 1923 році для критичної характеристики режиму Муссоліні, було згодом популяризоване самими італійськими фашистами. Зокрема, в 1926 році його почав використовувати  філософ Джованні Джентіле. У статті Муссоліні «доктрина фашизму» (1931 р) тоталітаризм розуміється як суспільство , в якому головна державна ідеологія має вирішальний вплив на громадян. Як писав Муссоліні, тоталітарний режим означає що – всі аспекти життя людини підпорядковані державній владі. Джентіле і Муссоліні вважали,  що розвиток комунікаційних технологій призводить до безперервного вдосконалення пропаганди, наслідком чого з'явиться неминуча еволюція суспільства в бік тоталітаризму. Після приходу до влади Гітлера, термін «тоталітаризм» став використовуватися на адресу влади Італії та Німеччини, причому прихильники фашизму і нацизму [6, 91],  використовували його в позитивному ключі, а супротивники – негативному.

Паралельно починаючи  з кінця 1920-х на Заході стали звучати аргументи, що певні риси подібності є між  системами СРСР, Італії та Німеччини. Зазначалося, що у всіх трьох країнах встановилися репресивні однопартійні режими на чолі з сильними лідерами (Сталіним, Муссоліні, Гітлером), які прагнуть до всеосяжного контролю і закликають порвати з усіма традиціями в ім'я якоїсь вищої мети. Серед перших, хто звернув на увагу були анархісти Армандо Боргі (1925 р.) і Всеволод Волін (1934 р.) [7], священик Луїджі Стурцо (1926 р.), історик Чарльз Бірд (1930 р.), письменник Арчибальд  Маклая (1932 р.), філософ Хорас Каллен (1934 р.). Характеризуючи переродження радянського режиму, Лев Троцький в книзі «Зраджена революція» (1936 р.) назвав його тоталітарним. Після показових процесів 1937 р. ті ж ідеї стали висловлювати в своїх роботах і виступах історики Елі Халеві та Ханс Кон, філософ Джон Дьюї, письменники Юджин Лайонс, Елмер Девіс і Уолтер Липпман, та інші. Так, сенатор Вільям Бора в своєму публічному виступі в 1937 році назвав нацизм і комунізм двома собаками, гавкаючими на конституційний уряд.

У 1939 році укладення Пакту  Молотова-Ріббентропа викликало глибоку заклопотаність на Заході, яка переросла в бурю обурення після вторгнення Червоної армії до Польщі, а потім до Фінляндії. Американський драматург Роберт  Шервуд відповів п'єсою «Хай згине ніч» удостоєної Пулітцерівської премії. В якій він засудив спільну агресію Німеччини і СРСР. Американський сценарист Фредерік Бреннан для своєї повісті «Дозволь тебе називати товаришем» придумав слово «комунацізм». У червні 1941 британський прем'єр-міністр Уїнстон Черчіль сказав, що нацистський режим відрізняється від найгірших рис комунізму (що співзвучно з його ж післявоєнним висловом: «Фашизм був тінню чи повторним дітищем комунізму»).

Информация о работе Тоталiтарна держава в сучасному спiвтовариствi