Аналіз передумов і тенденції розвитку кризових явищ в економіці України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2014 в 12:20, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є визначення передумов і тенденцій розвитку елементів кризових явищ в економіці України та впливу цих явищ на економіку сьогодення.
Виходячи з мети визначено наступні завдання:
• Дослідження загальних понять та сутності кризових явищ вцілому;
• вивчення основних причин виникнення кризових явищ;
• дослідження стану загального розвитку України в умовах економічної кризи;
• аналіз кризових явищ на прикладі державних підприємств;
• дослідження наслідків економічних криз для розвитку України;
• розробка основних заходів антикризової політики.

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ РАБОТА.docx

— 136.81 Кб (Скачать файл)

На кінець звітного періоду  Кб = (33,42 - 23)/(3300 + 2241) = 0,002.

Коефіцієнт Бівера на підприємстві менше нормативного значення 0,2.

Однак дослідження проводилося за рік. Тому можна сказати, що на підприємстві тільки намічається тенденція незадовільної структури балансу.

Отже, можна зробити висновок, що підприємству у найближчій перспективі банкрутство не загрожує, але слід провести антикризове управління на фірмі.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3: Проблеми економічного розвитку України в умовах кризи ташляхи її вирішення

 

3.1. Наслідки економічних  криз та їх вплив на економіку сьогодення

 

Економічна ситуація в Україні сьогодні багато чому завдячує  не стабільності цієї сфери в минулому. Не до кінця вирішені проблеми минулих криз з кожним роком наростають та сніговою лавиною рушаться на економіку України вже сьогодні. 

   Так, наприклад, коли у 2008 році Україну накрила криза, економічна ситуація була набагато кращою, ніж на сьогоднішній день. Проте нині наростання проблем зумовлене не зовнішніми, а внутрішніми причинами - штучним стримуванням кредитування, поганим бізнес-кліматом та відсутністю реальних реформ. Так, 5 років тому валютний курс коливався біля позначки 5,5 грн за долар, золотовалютні резерви росли, доходи населення також підвищувались, ВВП сягнув максимуму за весь період незалежності - 72% від рівня 1990 року. Проте падіння попиту на сталь у світі та крах декількох банків показали, якою слабкою є вітчизняна економіка. На відміну від 2008 року, 2013 країна почала зі стабільним валютним курсом на рівні 8 грн за долар, проте провалом за усіма іншими показниками. На підтримку нацвалюти НБУ у минулому році витратив 7,2 млрд дол. Це призвело до того, що золотовалютні резерви скоротились до критично низького рівня - 24,5 млрд дол. (у 2011 вони сягали 31,8 млрд, а у 2010 - 34,6 млрд дол.). Крім того, останні декілька місяців промвиробництво падає. За офіційними підсумками Держстату, ріст ВВП у 2012 році взагалі склав жалюгідні 0,2% (при запланованих показниках 3,9%). Проте, на думку фахівців, економічний спад наприкінці 2012-го - початку 2013 року може і не призвести до тривалої рецесії у тому випадку, якщо уряд зможе знизити ціну на російський газ або отримати кредит МВФ у розмірі 15 млрд дол.

На сьогоднішній день наша держава знаходиться в умовах, близьких до економічного колапсу. Про це свідчать результати досліджень багатьох вітчизняних та міжнародних організацій.

За підсумками 2013 року зростання реального ВВП становить 1,2%. Це на 1,7% менше, ніж у минулому році.  
Такі висновки зробили експерти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, науково-дослідних інститутів, а також провідних економічних інститутів НАНУ.  
Погіршення прогнозів експертів та науковців щодо зростання ВВП говорить про те, що непрофесійні дії нинішньої влади впевнено штовхають Україну до економічної прірви.  
В минулому році замість очікуваних владою 3,8% зростання ВВП українська економіка продемонструвала лише 0,5% зростання.  
На 2013 рік уряд знову заклав у бюджет втричі завищений прогноз ВВП на рівні 3,4%, в той час як експерти знизили свої прогнози до 1,2%, а міжнародні установи, такі як Світовий банк та ЄБРР, взагалі до 1%.  
Результатом такого необґрунтованого бюджетного оптимізму буде недовиконання його дохідної частини на десятки мільярдів гривень, яких в кінці року не вистачатиме державі на виплату зарплат бюджетникам та виконання інших соціальних зобов’язань.  
          Наприкінці минулого року країна вже знаходилася за крок від економічного колапсу, коли на єдиному казначейському рахунку у грудні залишалося лише 0,5 мільярдів гривень – це мінімум із серпня 2003 року.

Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна сказати, що зараз економічна ситуація в Україні нажаль вимагає кращого.  Україна розплачується за помилки минулого. Але, як кажуть: «Що зроблено, то зроблено».  І наше єдине завдання на даний момент – це розробити гідну антикризову політику, та вжити всіх необхідних заходів, які б  дійсно могли вивести нашу країну на гідний економічний рівень. 

3.2. Основні заходи антикризової  політики

 

Щоб зупинити падіння економіки, влада має припинити свій наступ на економічні права і свободи громадян та, замість проведення недолугих реформ, перейти нарешті до вирішення реальних проблем, які шкодять економіці. Це корупція в судах та контролюючих органах, податковий та адміністративний тиск, невиконання законів та порушення прав власності.  
Крім того, має бути переглянутий Державний бюджет на 2013 рік з урахуванням реальної економічної ситуації. Перш за все потрібно скоротити корупційні статті видатків, пролобійовані представниками правлячої партії для задоволення своїх бізнес інтересів .

Вищеперечислені проблеми – це тільки вершина айзбергу. Щоб розробити дійсно ефективну стратегію антикризової політики треба докласти чимало зусиль та врахувати всі недоліки, включаючи найменші проблеми економіки.

Прояв кризових явищ в Україні спонукав уряд до реалізації відповідних антикризових заходів. Наприклад, урядова антикризова програма «Подолання

впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» орієнтована на вирішення двох завдань: по-перше, мінімізувати негативні ефекти від світової кризи, по-друге, забезпечити вихід на траєкторію стабільного соціально-економічного розвитку у посткризовий період.

При цьому, економіка має стати більш адаптованою до зовнішніх збурень

і нових викликів.

Урядом розроблено Стратегію національної модернізації до 2020 року. Основні напрями Стратегії побудовано так, щоб дати відповідь на кожний виклик, що стоїть перед нами шляхом забезпечення сприятливих рамкових умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків; формування усіх умов для розвитку людини і сталого розвитку в цілому; технологічного прориву та структурної модернізації індустрії; повне зняття інфраструктурних обмежень; переходу до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва і створення сучасної інноваційної системи; вирішення інтеграційних задач.

В цілому уряд розробив та направив до Верховної радипонад 160 законопроектів, що мають антикризовий характер. Вони були спрямовані на:

−фінансову стабілізацію (регулювання фінансового сектора, підтримка банківського сектора, валютне регулювання, покращення структури платіжного балансу);

−макроекономічне регулювання (вплив на реальний сектор економіки, захист та стимулювання національного виробника, підтримка внутрішнього попиту);

−соціальну політику (соціальний захист населення, стримування безробіття).

Заходи щодо соціальної політики були спрямовані на збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття понад прогнозовані обсяги та забезпечення громадянам соціальних гарантій від безробіття.

Проте, слід зазначити, що практична реалізація засобів антикризової політики відбувалася вкрай непослідовно, також чимало зухвалених заходів антикризової політики досі залишаються лише стратегічними намірами, реалізація яких має відбуватися шляхом прийняття подальших нормативних актів. Значна кількість антикризових заходів потребує фінансування з державного бюджету. Зволікання із запровадженням необхідної антикризової політики припускало наростання кризових явищ до рівня, на якому вони вже не могли бути подолані лише передбаченими антикризовими заходами.         Спеціалісти Світового Банку вважають, що антикризовий план заходів

для України повинен містити чотири ключові елементи:

  • по-перше, необхідне адекватне та послідовне впровадження макроекономічної політики відповідно до програми, яку підтримує МВФ.
  • по-друге, бюджетні видатки мають бути переорієнтовані у бік збільшення обсягу інвестицій у державну інфраструктуру, які сприяють зростанню і дадуть змогу підтримати реальний сектор і зайнятість, у поєднанні із зусиллями, спрямованими на мобілізацію ресурсів для захисту бідних і уразливих верств населення.
  • по-третє, має бути розроблена чітка стратегія захисту вкладників банків і реабілітації банківського сектору. також необхідні реформи, які сприятимуть полегшенню входження на ринок та залученню приватних інвестицій.

Вони зазначають, що всі ці елементи дуже пов'язані між собою і підсилюють один одного. Для ефективного їх впровадження необхідна тісна співпраця уряду, президента та Національного банку України, а також підтримка у Верховній раді.Також, слід відмітити, що перші рішучі кроки у зазначених сферах допоможуть стабілізувати очікування ринку, забезпечать отримання подальшої допомоги від міжнародних фінансових установ і мобілізують додаткову підтримку від двосторонніх кредиторів. Ще слід додати, що ефективність антикризових заходів багато в чому залежатиме від координації фіскальних урядових заходів та монетарної політики Нацбанку.

 Особисто я вважаю, що антикризові дії мають водночас формувати необхідні структурні зрушення, які створюватимуть адаптаційне середовище та дозволять вже найближчим часом генерувати підвалини економічного зростання на основі національних конкурентних переваг. Для покращання соціально-економічного стану необхідно: розробити систему стимулювання банків, які будуть кредитувати реальний сектор економіки, підприємств, які будуть впроваджувати інвестиції в основний капітал; розвивати внутрішній ринок та купівельну спроможність громадян України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Підсумовуючи загалом всю роботу можна сказати, що наша країна знаходиться на межі банкрутства.  Вона має величезний внутрішній борг, який становить з трудових вкладів населення, облігацій і т. п., спекулюючи на ідеї ринкової економіки, засобами грошової реформи і підвищенням цін під гаслом "шокової терапії без всякої анестезії" пограбувало свій народ, здійснює конфіскаційні міри по вилученню трудових доходів населення. Світ в котрий раз настороженно стежить за тим, як знищують народні маси України, до яких пір вистачить у нас терпіння і віри в "гарних керівників", що приходять та йдуть зі своїх високих постів без всякого побоювання понести відповідальність за свою антинародну і антикризову діяльність.  Я цілком точно та впевнено можу звинуватити у економічному становищі нашої країни сьогодні саме наших посадовців. Адже їхня бездіяльність та ігнорування очевидних проблем котять нашу країну до економічного краху.

Вихід України з кризи вимагає посилення державного втручання в елімінації таких негативних сторін економіки, як односторонність розвит-ку; високі темпи спаду виробництва; хронічна фінансова заборгованість і дефіцит державного бюджету; переважний вивіз сировини, енергоресурсів; низький рівень технології і забезпеченості населення то-варом народного споживання; високий рівень дитячої смертності і зни-ження тривалості життя; низький рівень життя і попиту; відсутність значного національного часного капіталу і висока питома вага державного сектора економіки; висока питома вага ручної, важкої праці в усіх галузях народного господарства.

Економіка України в результаті спекулятивного підвищення цін, гіперінфляції, ізоляційного курсу поступово вступає в кризу надвиробництва, для якого характерні надлишкове неефективне виробництво неякісних товарів та послуг і ускладнення їхнього збуту, матеріальні проблемі і моральні страждання більшості членів суспільства. Вимагаються кардинальна структурна перебудова, реформування економіки України, перерозподіл капіталу з старих галузей в нові. І криза перетвориться в засіб структурної політики забезпечення рівноваги в народному господарстві.

Негативні соціальні наслідки економічних кризи неминучо, але вони не повинні бути безглуздими і тривалими. Якщо криза має місце, треба використати її в якості засобу реформування структури народного госпо-дарства, забезпечення рівноваги між сукупною пропозицією і попитом. В іншому випадку нас очікує подальше загострення протиріч всіх сфер суспільного життя, в тому числі  й економічної сфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

 
Додаток

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2,

(Наказ Міністерства фінансів  України від 31 березня 1999 р. N 87)




 

 

 

 

Коди

Дата (рік, місяць, число)

   

01

Підприємство_____________________________                         за ЄДРПОУ

 

Територія________________________________                         за КОАТУУ

 

Форма власності__________________________                          за КФВ

 

Орган державного управління_______________                          за СПОДУ

 

Галузь___________________________________                         за ЗКГНГ

 

Вид економічної діяльності__________________                         за КВЕД

 

Одиниця виміру: тис. грн.                                                                Контрольна сума

 

 

 

Адреса _____________________________________

 

БАЛАНС 
на 1 січня 2014 р.

 

Форма N 1                               Код за ДКУД

1801001


 

 

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні  активи

     

Нематеріальні активи:

     

залишкова вартість

010

   

первісна вартість

011

   

Знос

012

   

Незавершене будівництво

020

   

Основні засоби:

     

залишкова вартість

030

18372,2

18695,3

первісна вартість

031

35548,1

38033,2

Знос

032

18175,9

19337,9

Довгострокові фінансові інвестиції:

     

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

358,2

308,9

інші фінансові інвестиції

045

   

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

   

Відстрочені податкові активи

060

   

Інші необоротні активи

070

   

Усього за розділом I

080

17730,4

19004,2

II. Оборотні  активи

     

Запаси:

     

виробничі запаси

100

2360,3

1667,3

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

   

незавершене виробництво

120

68,4

74,7

готова продукція

130

1168,7

666,2

Товари

140

75,8

116,1

Векселі одержані

150

   

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

     

чиста реалізаційна вартість

160

   

первісна вартість

161

   

резерв сумнівних боргів

162

   

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

     

з бюджетом

170

323,4

340,5

за виданими авансами

180

135,2

187,2

з нарахованих доходів

190

458,6

527,7

із внутрішніх розрахунків

200

   

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

2

 

Поточні фінансові інвестиції

220

   

Грошові кошти та їх еквіваленти:

     

в національній валюті

230

600

466

в іноземній валюті

240

300

306

Інші оборотні активи

250

   

Усього за розділом II

260

4898,6

3636,8

III. Витрати майбутніх періодів

270

1000

1900

Баланс

280

23629

24541

Информация о работе Аналіз передумов і тенденції розвитку кризових явищ в економіці України