Аналіз передумов і тенденції розвитку кризових явищ в економіці України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2014 в 12:20, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є визначення передумов і тенденцій розвитку елементів кризових явищ в економіці України та впливу цих явищ на економіку сьогодення.
Виходячи з мети визначено наступні завдання:
• Дослідження загальних понять та сутності кризових явищ вцілому;
• вивчення основних причин виникнення кризових явищ;
• дослідження стану загального розвитку України в умовах економічної кризи;
• аналіз кризових явищ на прикладі державних підприємств;
• дослідження наслідків економічних криз для розвитку України;
• розробка основних заходів антикризової політики.

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ РАБОТА.docx

— 136.81 Кб (Скачать файл)

 

 

Вступ

 

 

Починаючи з років незалежності Україну охопила низка економічних криз з якими вона мала справлятися, як самостійна та незалежна держава. Ці періоди можна охарактеризувати періодами кризового впливу глобального ринку на вітчизняну економіку, національної політичної і економічної кризи, спричиненої наростанням негативних явищ,  перш за все, у фінансовій сфері. При цьому, повільне запровадження необхідних антикризових заходів для підтримки і подальшого розвитку української економіки припускає наростання таких явищ до рівня, на якому вони вже не можуть бути ефективно подоланими.

Чимало науковців внесли свій вагомий вклад в дослідження даної  теми, а саме: М. І. Туган-Барановський, Проноза Павло Володимирович, Базилюк Я.Б., Белинську Я.В., Гальчинський А.С., Жаліло Я.А та багато інших. Але наша країна все ж досі потребує ще більшого та детальнішого  вивчення  теми кризових явищ.

Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначив нові принципи формування антикризової політики, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади.

Ці та інші питання, пов’язані з визволенням української економіки від кризових явищ не є новим. Проте багато з них чекають на своє практичне вирішення. Саме ця обставина зумовила потребу у детальному вивченні процессу передумов та тенденцій розвитку кризових явищ в економіці України. Адже, щоб подолати проблему потрібно достовірно знати причини її виникнення. 

Тому, зважаючи на все вищесказане можна сказати, що дана тема є досить актуальною.

Отже, метою курсової роботи є визначення передумов  і тенденцій розвитку елементів кризових явищ в економіці України та  впливу цих явищ на економіку сьогодення.

Виходячи з мети визначено наступні завдання:

  • Дослідження загальних понять та сутності кризових явищ вцілому;
  • вивчення основних причин виникнення кризових явищ;
  • дослідження стану загального розвитку України в умовах економічної кризи;
  • аналіз кризових явищ на прикладі державних підприємств;
  • дослідження наслідків економічних криз для розвитку України;
  • розробка основних заходів антикризової політики.

Слід відзначити, що останнім часом у наукових виданнях і засобах масової інформації з’являється багато публікацій щодо шляхів виходу із кризи.  Але досліджень,  які б всебічно аналізували функціонування держави в умовах кризи на різних рівнях, нажаль недостатньо.

Предметом дослідження є : передумови і тенденції розвитку кризових явищ в економіці України.

Об’єктом: кризові явища в економіці України.

Щодо методів дослідження, то в даній курсовій роботі були використані методи порівняльного аналізу, методи концептуальних положень.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Загальна характеристика кризових явищ в економіці

 

 

    1. Поняття, сутність та види криз

 

Поняття криза має багато рівнів і трактувань. Визначення "криза" походить від грецького слова "crisis", що означає "вирок, рішення по якому-небудь питанню, або в сумнівній ситуації". Також може означати "вихід, рішення конфлікту (до ін. військового)". Але сучасне значення слова найбільш часте застосування знаходить у Гіппократа й лікарів: і криза означає вирішальну фазу розвитку хвороби. У цьому змісті мова заходить про "crisis" тоді, коли хвороба підсилює інтенсивність або переходить в іншу хворобу або взагалі закінчується смертю.

B XVII-XVIII сторіччях поняття  криза стала застосовуватися  й у відношення до процесів  які відбуваються у суспільстві, військові та політичні кризи, при цьому використалося майже  не змінене значення кризи  взяте з медицини.

I нарешті в ХІХ столітті  значення перейшло в економіку. "Класичне" економічне поняття  кризи, що сформувалося в той  час, означає не бажану й драматичну  фазу в капіталістичній економічній  системі, що характеризується коливаннями  й негативними явищами, перешкодами.

Можна дати саме загальне визначення кризи.

Економічна криза - це значне порушення рівноваги в господарській системі, що часто супроводжується втратами й розривом нормальних зв'язків у виробництві й ринкових відносинах, що, B остаточному підсумку, веде до дисбалансу функціонування економічної системи в цілому.

Сутність економічних криз

Кожна криза дозріває у фазах пожвавлення й підйому. Це фази стійкого розширення виробництва. У цей період збільшуються доходи населення й росте сукупний споживчий попит. Ріст споживчого попиту спонукує підприємців розширювати виробничі потужності й збільшувати капіталовкладення. Отже, росте попит на засоби виробництва. Збільшення загального сукупного попиту починає випереджати темпи зростання суспільного виробництва. Кругообіг індивідуальних капіталів протікають безперешкодно, знижується гострота конкурентної боротьби. Тому зменшуються стимули нових впроваджень, відновлення виробництва. Відтворення протікає на переважно екстенсивній основі. Такий розвиток триває доти, поки темпи зростання виробництва не починають випереджати темпи росту платоспроможного попиту. Коли це відбувається, то наступає надвиробництво товарів, a разом з ним і економічна криза. Економічна криза виявляє пере нагромадження капіталу, що виступає в трьох формах: надвиробництво товарного капіталу (ріст нереалізованої продукції), перенагромадження продуктивного капіталу (збільшення недовантаження виробничих потужностей,ріст безробіття). Перенагромадження грошового капіталу (збільшення кількості грошей, не вкладених у виробництво). Загальним результатом перенагромадження капіталу стає ріст витрат виробництва, падіння цін і, отже, прибутку.

Але економічна криза виявляє не тільки межа, але й імпульс у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу («очисну») функцію. Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва й збільшенню прибутку, підсилюється конкуренція. Економічна криза приводить до морального зношування засобів виробництва, не здатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Biн же створює стимули для поновлення капіталу на новій технічній основі. Тому криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки. 3 ним кінчається попередній період розвитку й починається наступний. Криза - найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Таким чином, циклічність як форма руху ринкової економіки має своїм епіцентром криза, у якому виявляються й межу, і імпульс росту економіки. Викликаючи масове моральне зношування основного капіталу, криза розчищає шлях для масових інвестицій, причому на новому технічному рівні.

Але перехід до розширення виробництва й до його відновлення не може відбутися в один момент. Тому на зміну кризі приходить фаза депресії.  У ході депресії ці умови закріплюються й починається період інтенсивного розвитку, що охоплює всю наступну фазу - пожвавлення. Наприкінці фази пожвавлення стимули відновлення вичерпують себе. I наступна фаза циклу - підйом - знову починає екстенсивний розвиток.

Таким чином, причина циклічного характеру розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва й умов реалізації, у протиріччі між виробництвом, що прагне до розширення, i не встигаючим за ним ростом платоспроможного попиту. Істотні зміни в сукупній пропозиції та сукупному попиті виявляються в економічній Кризі, що е не тільки порушенням пропорційності суспільного виробництва, але й поштовхом до рівноваги й збалансованості економіки. Механізмом циклічного руху виступає падіння цін (відповідно знецінення основного капіталу й зниження заробітної плати).

На тривалість і глибину економічної кризи істотно впливає коливання інвестицій. Криза утворить вихідний момент для нових масових. капіталовкладень. Це пов'язане з тим, що, по-перше, криза знецінює основний капітал і тим самим створює умови для відновлення виробничого апарата. По-друге, криза примушує до відновлення основного капіталу на новій технічній базі, що викликає зниження витрат виробництва й відновлення до кризового рівня прибутку. Масове моральне зношування основного капіталу, викликаний кризою, змушує всіх підприємців застосовувати нову техніку. Отже, криза розчищає шлях для масових інвестицій, допомагаючи економіці перейти в іншу фазу. Тому відновлення основного капіталу є матеріальною основою періодичності криз і тривалості циклу.

У ході всього економічного циклу динаміка виробництва нерозривно пов'язана з рухом основного капіталу й відбувається на базі цього руху. Криза завершує період обороту більшості індивідуальних капіталів і в той же час дає початок новому циклу обороту. Тим самим створюється нова матеріально-технічна база для наступного економічного циклу.

Таким чином, циклічність як форма руху ринкової економіки має своїм епіцентром криза, у якому виявляються й межу, і імпульс росту економіки. Викликаючи масове моральне зношування основного капіталу, криза розчищає шлях для масових інвестицій, причому на новому технічному рівні. Отже, моральне зношування техніки й динаміка науково-технічного прогресу перетворює відновлення основного капіталу в синхронне B масштабах всієї економіки. A мінливість кон'юнктури надає масовому відновленню основного капіталу додаткову нерівномірність. Звідси безперервні коливання ділової активності, чергування переважно екстенсивного (фаза підйому) і переважно інтенсивного (після кризи) типів економічного росту. A реальний циклічний процес з’являється складним явищем, обумовленим оборотом основного капіталу, науково-технічним прогресом, динамікою кон’юнктури. Установлення суверенітету, розпорядження своїми природними ресурсами дозволили країнам, що розвиваються, домогтися більше справедливих цін на сировину й збільшити доходи від експорту. Але розвинені країни зуміли в 80-і роки за рахунок застосування дешевих замінників і переходу на ресурсозберігаючі технології домогтися зниження цін на нафту й сировинні товари.

Необхідний поділ кризового процесу на різні стадії зв'язана в першу чергу для того, щоб визначити крапку й час застосування заходів щодо надання впливу на кризу, недопущенню й подоланню кризи.

Стадії економічних криз

Крістек характеризує стадії кризового процесу з погляду можливостей, потенціалу подолання кризи й раннього оповіщення про нього.

Окремі стадії кризового процесу по Крістеку можна описати в такий спосіб:

1. Стадія: потенційна криза

Криза підприємства як процес знаходить свій початок у фазі потенційного, тобто тільки можливого але ще не реальної кризи підприємства. I через відсутність достовірних симптомів кризи даний стан підприємства характеризується як квазинормальне, тобто практично як стан у якому постійно перебуває підприємство, і воно дає час/крапку відліку виникнення кризи на підприємстві.

2. Стадія: латентний/схована  криза

Ця фаза кризового процесу характеризується схованим уже наявним або з великою ймовірністю незабаром, що починається кризою, впливу якого не обумовлені наявним у наявності в підприємства стандартним інструментарієм. Але застосування спеціальних методик раннього розпізнавання дозволяє на цій стаді ї зробити активний вплив на латентну кризу за допомогою попереджуючих заходів.

У загальному на даній стадії наявний у наявності в підприємства потенціал подолання кризи як правило не використається в повному обсязі. Основний упор тут лежить у застосуванні систем раннього оповіщення/розпізнавання.

3. Стадія: гостра переборна  криза

Ha цьому етапі починається  безпосереднє відчуття підприємством  вихідні від кризи негативного  впливу. Разом із цим підсилюється  інтенсивність реальних, проти підприємства  спрямованих деструктивних впливів, що викликає різку недостачу, тиск часу, терміновість/невідкладність  прийняття рішень. При подальшому  зменшенні альтернативних варіантів  дій через вичерпання, що е B наявності  підвищуються вимоги по знаходженню  діючих шляхів рішень проблем (факторів подолання кризи). На  цьому етапі для подолання кризи потрібна мобілізація все більших чинностей підприємства й вичерпуються повністю наявні в наявність резерви пo подоланню кризи. Ha даній стадії ще є можливість подолання (приборкання) гострої кризи, тому що наявність, що є в наявності подолання кризи достатній для того щоб упоратися із кризою. Підвищуються до межі вимоги до подолання кризи, і заходу щодо подолання кризи повинні виявити свою дію нa поліпшення ситуації за дуже незначний проміжок часу, наявний у розпорядженні.

4. Стадія: гостра непереборна  криза

Якщо не вдається приборкати гостра криза, то підприємство вступає в останню стадію розвитку кризового процесу, що закінчується ліквідацією підприємства. На цьому етапі вимоги для подолання кризи значно перевищують наявний потенціал. Подолання кризового процесу не можливо, особливо через відсутність або невдалі заходи, дій, через екстремально сильний тиск часу й через інтенсивність, що підсилюється, спрямованих проти підприємства деструктивних впливів.

Криза підприємства являє собою переломний момент y послідовності процесів подій і дій. Типовим для кризової ситуації є два варіанти виходу з її, або це ліквідація підприємства як екстремальна форма, або успішне подолання кризи.

Проміжки між початком і завершенням кризи бувають різної тривалості. Однієї сторони є тривалі, слабко прискорювані кризові процеси, з іншої сторони існують зненацька виникаючі кризові процеси, високої інтенсивності й з коротким строком розвитку. Криза може абсолютно зненацька виявитися під час гармонічного розвитку підприємства й носити характер непереборної катастрофи або виникнути відповідно до припущень і розрахунками. Але в рідкик випадках криза з’являється зненацька, тобто без якого-небудь попереджена для фахівців підприємства.

При кризі панує недостача часу й рішень. Оцінка обмеженого часу для прийняття рішень залежить від стану кризи й визначає цим недостачу часу або терміновість рішення проблем.

Информация о работе Аналіз передумов і тенденції розвитку кризових явищ в економіці України