Запровадження системи НАССР на малих та середніх підприємствах

 

6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

6.1 Загальні питання охорони праці

 

При значній інтенсифікації праці, що спостерігається при переході до ринкових відносин, не повинні залишатись осторонь питання збереження здоров'я людей, залучених у виробництво. Впровадження нових видів техніки й нові технології, таких як роботехніка, ЕОМ, лазерні технології вимагає постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високопродуктивних умов праці, ліквідації виробничого травматизму й професійних захворювань.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на охорону здоров'я й працездатності людини в процесі праці[15].

На основі охорони праці і принципів оснащуються новітньою технікою промислові й енергійні підприємства.

Важливу роль грає охорона праці в приладобудуванні.

Охорона праці повинна здійснюватись на глибокій науковій основі, що становлять наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, комплексна механізація, застосування захисних засобів і пристосувань, що забезпечують зниження травматизму.

В умовах суцільної електрифікації особливого значення набуває проблема електробезпечності.

При виконанні роботи, яка полягає у розробці системи сертифікації молочних продуктів, використовувалися різні методики розрахунку із застосуванням ПЕОМ. Роботи проводилися в лабораторії кафедри вимірювально-інформаційної техніки (ВІТ) НТУ “ХПІ”, що знаходиться на першому поверсі триповерхової цегельної будівлі.

Питання охорони праці й навколишнього середовища розглядаються стосовно до розроблювача.

 

6.2 Характеристика виробничого середовища

 

Лабораторія ВІТ є приміщенням з підвищеною небезпекою поразки електричним струмом, тому що є можливість одночасного дотику людини до конструкцій, що мають з'єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування - з іншого. По пожежній і вибухопожежній небезпеці лабораторія ВІТ належить до приміщень категорії В, згідно НАПБ Б 07.005-86 [16], тому що в приміщенні знаходяться важкогорючі тверді матеріали. Приміщення по пожежонебезпеці відносяться до класу П - IIа, П-II, згідно ДНАОП 0.00-1.32-01. Небезпечні й шкідливі фактори, характерні для даного виду робіт, наведені в таблиці 6.1 відповідно до ГОСТ 12.0. 003-83*[17].

 

Таблиця 6.1 - Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Найменування небезпечних й шкідливих виробничих факторів	Джерело (причини) небезпеки	Характер впливу на організм людини	Нормована величина та її значення
1	2	3	4
Шум	Освітлювальна система, вентиляційна система, принтер	Шумова хвороба, загальне стомлення	Рівень звукового тиску Lp, дБ рівень звуку LA, дБА LА = 50 дБА
Підвищена іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання комп'ютера	Порушення обміну речовин	Кількість легких: позитивних іонів Ф = 1500…3000см, негативних іонів Ф = 3000…5000см
Висока електрична напруга, 220 В	Блок живлення	Поразка електричним струмом	I = 0,6 мА
Підвищений потенціал статичного струму. Електростатичне поле	Діелектрична поверхня комп'ютера	Головний біль, стомлення, зниження працездатності	Нормовані значення Е = 20 кВ/м
Рентгенівське випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	На відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкР/год
Ультра-фіолетове випромінювання	Комп'ютер	Порушення обміну речовин	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/м2
Нестача природного освітлення	Затінення конфронтуючими будівлями й деревами	Стомлення зорового аналізатора	Коефіцієнт природної освітленості %
Виробничий пил (аерогелі)	Статична електрика, накопичена на діелектричній поверхні комп'ютера	Роздратування слизуватої оболонки носоглотки	У повітрі робочої зони ГДК, мг/м3 ГДК=4 мг/м3
Напруженість праці	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Напруга ЦНС, загальне фізіологічне стомлення	Категорія роботи: напружена
Яскравість екрана	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	L=100 кд/м2
Контрастність зображення	Екран комп'ютера	Стомлення зорових аналізаторів	К = (Вф-Во)Вф = 0,9 Вф - яскравість тла В. - яскравість об'єкта
Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Стомлення зорового аналізатора	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп	Неповна расфазіровка світильників	Стомлення зорового аналізатора	Кп, %
Вібрація	Вентиляційна система	Загальне фізіологічне стомлення	Віброшвидкість, м/с; віброприскорення, м/с2 або їх рівні Lv, La,дБ Lv=75 дБ
ІК - випромінювання	Комп'ютер	Порушення терморегуляції організму	Інтенсивність теплового випромінювання q, Вт/м2 (35, 70, 100 Вт/м2)

 

 

6.3 Промислова санітарія

 

6.3.1 Вимоги до мікроклімату робочої зони

Робота дослідника належить до категорії 1а (витрата енергії від 90  до  120 ккал/г) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота дослідника є нервовонапруженою працею, то умови мікроклімату в приміщенні відповідають оптимальним відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [18]. Параметри мікроклімату представлені в таблиці 6.2.

 

Таблиця 6.2 - Нормовані параметри мікроклімату

Період	Категорія робіт	Температура повітря, ºС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	Оптимальна	оптимальна
Холодний	Легка-1а	22-24	40-60	0,1
Теплий	Легка-1а	23-25	40-60	0,1

 

Для підтримки оптимальних параметрів мікроклімату в лабораторії ІВТ у холодний період року діє система опалення, а в теплий період - вентиляція, у відповідності зі СНиП 2.04.05-92 [19]. Вентиляція також необхідна для організації повітрообміну в лабораторії, для видалення пилу, джерелом якої є статична електрика, що накопичує на діелектричній поверхні комп'ютера.

 

6.3.2 Освітлення

Працездатність дослідника багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення викликає стомлення не тільки зорового аналізатора, але й організму в цілому. Приміщення лабораторії ІВТ має природне й штучне освітлення у відповідності зі СНіП 11-4-79 [20].

 

6.3.3 Природне освітлення

Природне світло проникає через бічні світлопроєми, зорієнтовані на північний схід і забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1.5%, тому що розряд зорових робіт для проектувальника належить до IIIб (КПО=2%), оскільки розмір об'єкта розрізнення понад 0.3 до 0.5 мм.

Формула  розрахунку КПО для IV світлового поясу, у якому знаходиться місто Харків:

 

,                                             (6.1)

 

де - нормативний коефіцієнт природної освітленості, для третього пояса світлового клімату становить 2,0% (для міст України);

      m - коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9 (для міст України);   

      c - коефіцієнт сонячності, дорівнює 1,0.

 

%.

 

6.3.4 Штучне освітлення

Штучне освітлення приміщення з робочим місцем для дослідника обладнано системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників, які розташовуються осторонь від робочого місця, паралельно лінії зору. Як джерело світла при штучному висвітленні застосовуються люмінесцентні лампи. Рівень освітленості в зоні розміщення документів перебуває в межах 300-500 лк. Характеристики виробничого освітлення приводяться в таблиці 6.3.

 

Таблиця 6.3 - Характеристики виробничого освітлення

Точність зорових робіт	Мінімальний розмір об'єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Харак-терис-тика типу фона	Конт-раст об'єкта із фоном	Під-розряд зорової роботи	Нормоване значення при освітленні
						Природнім ,%	Штучним Еmin, лк
Високої точності	0,3-0,5	III	середня	малий	б	2	300

 

6.3.5 Шум і вібрація

У приміщенні лабораторії ІВТ рівень звукового тиску, рівень звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам передбаченим у ГОСТ 12.1.003-83*[17]. Зменшення шуму здійснюється за допомогою ізоляції, а також застосування акустичних екранів, що забезпечують зниження інтенсивності прямого звуку джерела. Рівень шуму в лабораторії ІВТ не перевищує норми - L_А = 50 дБА.

Рівні вібрації під час виконання робіт у виробничому приміщенні визначені в ГОСТ 12.1.012-90 [21]. Вібрація на робочому місці оператора ПЕВМ не перевищує норми, тобто категорія вібрації - 3, тип В (комфорт) L_V=75 дБ.

 

6.3.6 Вимоги рівня електромагнітних випромінювань

Під час роботи з дисплеєм на організм людини впливає електромагнітне випромінювання на частотах від 60 кГц до 300 МГц і 2-3 ГГц. Але рівні цих випромінювань не перевищують допустимих значень, відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 [22]. Максимальний рівень напруженості електричного поля реєструється в задньої панелі дисплея й трохи менше - на відстані 10 см від екрана дисплея.

Також джерелом електромагнітних полів промислової частоти 50 Гц є электроосвітлювальна установка. Рівні електромагнітних випромінювань даної установки не перевищують допустимих значень напруженості електричного поля Е=25 кВ/м.

У таблиці 6.4 наведені рівні іонізації повітря приміщень відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [23].

 

6.4 Електробезпечність

 

Живлення системи лабораторії ІВТ здійснюється трифазним перемінним струмом від мережі із глухозаземленою нейтраллю, напругою 220 В и частотою 50 Гц. Електробезпечність електричних об'єктів забезпечується комплексом конструктивних, схемно-конструктивних і експлуатаційних засобів і способів захисту.

 

Таблиця 6.4 - Рівні іонізації повітря

Рівні	Кількість іонів в 1 м3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально припустимі	50000	50000

 

Конструктивні заходи електробезпечності запобігають можливість дотику людини до струмоведучих частин. Розкриття кришок корпусів варто робити тільки після відключення приладу від мережі живлення. Відповідно до ПУЭ-87, ступінь захисту оболонок і корпусів апаратури прийнята не нижче 1Р-44, де перший знак “4” - захист від твердих тіл, розміром більше 1 мм, а  другий знак “4” - захист від бризів.

Схемно-конструктивні міри електробезпечності знижують небезпека дотику людини до неструмоведучих струмопровідних частин електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції й виникненні електричного потенціалу на них. У цьому випадку відповідно до ГОСТУ 12.1.030-81*[24] ефективною схемно-конструктивною мірою захисту є занулення.

Експлуатаційні заходи безпеки передбачають наступне. Перед першим використанням пристрою необхідно уважно вивчити посібник з експлуатації. Потрібно оберігати пристрій від вогкості, ударів. Експлуатація пристрою з розібраним або ушкодженим корпусом джерела живлення заборонена. Після зникнення напруги апаратури, щоб уникнути нещасних випадків, необхідно відключити ланцюги, що подають напругу на апаратури.

 

6.5 Пожежна безпека

 

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, дія небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, які можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні є:  несправність електропроводки й приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури й електропроводки, розряд статичної електрики, блискавка.

Приміщення лабораторії по пожежній небезпеці належить до категорії В згідно НАПБ Б 07.005-86 [16]. Клас приміщення П-IIа, П-II тому що в обігу перебувають тверді негорючі матеріали. Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91*[25] забезпечується системами запобігання пожежі й протипожежного захисту, у тому числі організаційно-технічними заходами.

У системі запобігання пожежі передбачені:

контроль і профілактика ізоляції;

наявність плавких вставок і запобіжників в ЕОМ;

використання вентиляції для охолодження блоків, що нагріваються, системи;

вибір перерізу проводів виконаний з обліком максимально припустимого нагрівання;

для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавок;

для відводу розряду статичної електрики корпуси  заземлені.

Система проти пожежного захисту: аварійне відключення й перемикання апаратур; наявність первинних засобів пожежогасіння: вуглекислотні ВВК-2А на 5-20 м², вогнегасника ОУ-2; система оповіщення -  звукова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування захисними матеріалами; використання негорючих матеріалів для акустичної  обробки стін і стель.

Організаційні заходи пожежної профілактики: навчання персоналу й студентів правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації у випадку пожежі.

 

6.6 Захист навколишнього середовища

 

При виконанні роботи, що полягає у розробці систем сертифікації молочної продукції, речовини, які становлять небезпеку для людини й навколишнього середовища не використовувалися, тому даний розділ не розглядається.

 

 

ВИСНОВОК

 

В результаті проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

1. Сучасною попереджувальною системою, яка забезпечує якість та безпеку харчової продукції, являється система на основі принципів НАССР. Виробник може продати свій товар тільки при умові виконання вимог, які відповідають міжнародним стандартам.

2. Приведений аналіз вимог ISO 22000:2005 та ДСТУ 4161-2003 показує, що на відміну від моделі СУБХП, основаній виключно на принципах НАССР по ДСТУ 4161, модель СУБХП по ISO 22000:2005 містить ще три ключові елементи: елемент інтерактивної комунікації, системний менеджмент та програми передумови. Ці відмінності дозволяють впливати на безпечність СУБХП більш результативно.

3. В роботі викладений порядок розробки та впровадження НАССР, який включає в себе два етапи: підготовчий етап, та етап впровадження, який включає в себе сім принципів, сформованих у міжнародних стандартах по системі НАССР.