Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

Науково-навчальний комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» при Національному технічному університеті України «КПІ»

 

 

Кафедра математичних методів  системного аналізу 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахункова робота

з предмету «Цивільна  оборона»

 

 

 

 

Виконала : студентка V курсу

                                                                            група КА75м

Снігірьова Тамара

                                                Прийняв : Нестеренко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2011

Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

 

Вступ

 

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя  і діяльності людей на об’єкті  або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Вибух — надзвичайно  швидке перетворення речовини, яке  супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об'ємі. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає у навколишньому середовищі ударну хвилю.

Вибухи класифікують за походженням виділеної енергії  на:

1. хімічні
2. фізичні
• електромагнітні
• кінетичні
3. ядерні.

Хімічним вибухом називають  вельми швидке химічне перетворення речовини (системи речовин), що саморозповсюджується і протікає з виділенням великої кількості теплоти і утворенням газоподібних продуктів. При фізичних вибухах відбуваються тільки фізичні перетворення без зміни хімічного складу речовин (вибухи парових котлів, балонів із зрідженим газом, електричні вибухи). Фізичні вибухи звичайно є наслідком фазового переходу речовини або надшвидкої дезінтеграції. При ядерних вибухах відбуваються ланцюгові реакції ділення або синтезу ядер з утворенням нових елементів.

Відповідно до характеру  походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:

— надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні  аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

— надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

— надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані  з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;

— надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з  наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Крім того, необхідно  знати, що, відповідно до територіального  поширення, обсягів заподіяних або  очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:

1) надзвичайна ситуація  загальнодержавного рівня — це  надзвичайна ситуація, яка розвивається  на території двох та більше  областей (Автономної Республіки  Крим, міст Києва та Севастополя)  або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

2) надзвичайна ситуація  регіонального рівня — це надзвичайна  ситуація, яка розвивається на  території двох або більше  адміністративних районів (міст  обласного значення) — Автономної  Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

3) надзвичайна ситуація  місцевого рівня — це надзвичайна  ситуація, яка виходить за межі  потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації  або її вторинних наслідків  на довкілля, сусідні населені  пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

4) надзвичайна ситуація  об'єктного рівня — це надзвичайна  ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних  надзвичайних ситуацій може бути проведена  за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

Ліквідація наслідків  надзвичайної ситуації проводиться  з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

1. розвідку осередків надзвичайних ситуацій;
2. аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;
3. локалізацію й гасіння пожеж;
4. відбудову споруд і шляхів сполучення;
5. проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;
6. проведення спеціальної обробки населення;
7. дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

 

 

Розрахункова частина. Оцінка збитків від НС на об’єктах господарювання

 

Завдання: Оцінити збитки на машинобудівному заводі в наслідок аварії в вибухом о 14.00 1.06 за наведеними вихідними даними (табл. 1).

 

Задача 1. Розрахунок збитків від втрат життя та здоров’я виробничого персоналу (Н_р)

Вихідні дані:

Кількість постраждалих з травмами:

• Легкого ступеня N_л = 9 чол
• Важкого ступеня N_в = 3 чол
• Важкого ступеня і отримали інвалідність N_в+і= 4 чол
• Загиблих N_З = 2 чол
• Кількість дітей у загиблих N_д = 3, вік дітей В_д = 9 років.

Розв’язання:

а) витрати в наслідок вибуття трудових ресурсів з виробництва ( В_трр )

   В_трр  = М_л N_л + М_т N_т + М_т+і N_т+і + М_з N_з = 0,28 N_л + 6,5 N_т + +37N_т+і  + 47N_з = 264,02 тис грн

б) витрати на поховання ( В_дп)

В_дп = 0,15 N_з = 0,15 2  = 0,3 тис. грн

в) витрати на виплату  пенсій на дітей при втраті годувальника ( В_втг)

В_втг  = 12 М _втг (18 - В_д) = 12 • 0,037(18-9) + 12 • 0,037(18-9)+ 12 • 0,037(18-9) = 11,988 тис грн

Загальний розмір збитків  від втрат здоров’я і життя  робітників і службовців об’єкта:

Н_р= В_трр + В_дп + В_втг = 264,02 + 0,3 + 11,988 = 276,308 тис грн.

 

Задача 2.  Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення (Ф_в).

Вихідні дані:

1. Кількість видів основних виробничих фондів, що зазнали руйнувань     n = 2   (будівлі, обладнання);
2. Зменшення балансової вартості фондів в результаті руйнування будівель ∆P¹ = 13 тис. грн., обладнання ∆P² = 6 тис. грн.
3. Коефіцієнт  амортизацій: будівель K_а¹ =  0.4;  обладнання K_а² =  0.4
4. Ремонтні витрати (мінімальні) P_min =  3 тис. грн.
5. Час, потрібний на ліквідацію наслідків НС – T = 12 днів
6. Кількість видів недовиробленої продукції через руйнування основних фондів – n = 3
7. Оптова відпускна ціна одиниці невиробленої продукції даного виду – Ц¹ = 0,3 тис. грн.
8. Ціна сировини, матеріалів необхідних для виробництва одиниці даного виду невиробленої продукції  В_П = 0,07 тис. грн.
9. Денний обсяг випуску продукцій даного виду до виникнення НС – Q₀¹ =  90 шт.
10. Денний обсяг випуску продукцій даного виду після виникнення НС –  Q₁¹ = 65 шт.
11. Витрати (мінімальні) на будівництво нових невиробничих об’єктів    Б_min = 0
12. Витрати на невиробничі потреби під час ліквідацій НС – П = 0

Розв’язання:

1. Ф_пв Ф_пвпрямі збитки від руйнування основних фондів виробничого призначення (будівель, споруд обладнання і т. ін.) (Ф_пв)   

= 13 · 0,4 + 6 · 0,4 + 3 = 10,6 тис. грн.

2. Непрямі збитки від недовироблення продукції (Ф_нв)   

=  [(90 - 65) · 12] (0,3 - 0,07) =  69 тис. грн.

Загальні збитки від  руйнування основних фондів виробничого  призначення:

=  +  =  10,6 тис. грн.  +  69 тис. грн.  =  79,6 тис. грн.

 

Задача 3. Розрахунок збитків від руйнувань фондів невиробничого призначення (житлових будинків, комунікацій, будівель допоміжного  призначення) – Ф_г

Вихідні дані:

• Кількість видів невиробничих фондів, що пошкоджені (зруйновані)  
  N = 1
• балансова вартість зруйнованих невиробничої фондів ∆P = 55 тис. грн.
• коефіцієнт амортизації даного виду фондів K_а =  0,4
• мінімальні витрати на ремонт пошкоджених невиробничих фондів P_min =  75 тис. грн
• витрати на ліквідацію наслідків НС – П  =  16 тис. грн.

Розв’язання: Ф_н= = 55 · 0,4 + 75 + 16 = 113 тис. грн.

 

Задача 4. Розрахунок збитків від втрат готової  промислової продукції (П ).

Вихідні дані:

• кількість видів промислової продукції, втрачений від НС – n = 1
• кількість втраченої готової продукції даного виду – q =  52 шт
• собівартість одиниці даного виду продукції – С = 0,5 тис. грн.
• норма прибутку на виробництво даного виду продукції m = 1,1

   Розв’язання:

  = 0,5 · 52 · 1,1 = 28,6 тис. грн

 

Задача 5. Розрахунок збитків від втрат сировини, напівфабрикатів  промислової продукції (С_н).

Вихідні дані:

• кількість видів втраченої сировини, матеріалів – m = 1
• ціна, за якою придбано одиницю сировини, матеріалів – Ц = 0,6 тис. грн.
• обсяг втраченої сировини, матеріалів – q =  170 шт

Розв’язання: = 0,6 · 170 = 102 тис. грн.

Таблиця 3

Збитки внаслідок НС (аварія з вибухом 14:00 1.06)

Складові збитків	збитки тис. грн
1. Втрати життя та  здоров’я населення	276,308
2. Руйнування основних фондів виробничого призначення ( )	79,6
3. Руйнування фондів  невиробничого призначення (Фг)	113
4. Втрати готової промислової  продукції ( )	28,6
5. Втрати сировини, напівфабрикатів,  матеріалів (Сн)	102
Всього збитків	499,508